Розглянуто етико-філософський аналіз феномену сорому в людському бутті. Досліджено характер співвідношення сорому та совісті як форм моральної самооцінки. Визначено потребу розкриття сорому як переживання. Окреслено тенденції взаємозв'язку сорому та провини, їх спільні та відмінні риси. З'ясовано соціально-моральнісну сутність сорому як форми регуляції людської поведінки. Досліджено діалогічну природу сорому. Розкрито правомірність поділу на сором внутрішній та зовнішній. Визначено основні рівні вияву сорому та форми його існування. Виділено механізми регулювання соціокультурного життя, які є основою поділу культур на два типи: "культури сорому" та "культури вини".

  Завантажити