Обгрунтовано висновок про зростання ролі презумпцій у сучасних правових системах, що виражається у розширенні їх каталогу, більшій визначеності, систематизованості, активному використанні у правозастосовній практиці, насамперед судовій. Простежено тенденцію до універсалізації прав і свобод людини та, відповідно, презумпцій, яка проявляється у їх визнанні та закріпленні як на міжнародно-правовому, так і на національно-правовому рівні. Розглянуто особливості національної імплементації міжнародних договорів у сфері права і свободи людини та впровадження правових презумпцій у національне законодавство. Сформульовано положення і рекомендації, спрямовані на вдосконалення закріплення правових презумпцій у національному законодавстві та їх практичне застосування.

  Завантажити