Обгрунтовано особливості правового регулювання робочого часу на підприємствах різних форм власності за умов ринкової економіки. Проаналізовано зміну обсягу поняття "робочий чаc", виявлено тенденцію відходу від імперативності положень, що становлять підгрунтя відповідного правового інституту. Доведено, що поєднання централізованого та локального методів правового регламентування робочого часу впливає на ступінь його нормативно-правового забезпечення, введення системи гарантій відповідних трудових прав працівників, посилення соціальної сутності держави тощо. Аргументовано необхідність розроблення та прийняття Закону України "Про робочий час", визначено його зміст і запропоновано структуру.

  Завантажити