Досліджено творчість Лесі Українки в контексті розв'язання питань філософської антропології та філософської культури. Реконструйовано її філософську концепцію сутності людини та сомоцінності людського існування. Показано, що сутність людини та її буття в розумінні Лесі Українки не зводиться до абстрактного суб'єкта соціально-історичного процесу, детермінованого соціоприродною необхідністю. Визначено людину як самодостатню особистість, основними цінностями якої є свобода, гідність, національні ідеї. Виявлено у філософсько-антропологічній концепції Лесі Українки особливу увагу до свободи особистості взагалі й особистості митця зокрема, акцентовано на особливостях трактування поетесою ролі та призначення митця у суспільстві. Встановлено, що у творчості письменниці виразно прозвучала ідея емансипації жінки, пов'язана зі зміною гендерних стереотипів української культури. Простежено вагомий аспект трактування особистості через взаємодію індивіда та натовпу, духовного провідника та народу.

  Завантажити