Досліджено проблему мистецтва жити у суспільстві ризику та на цій підставі розроблено її теоретичну модель. Визначено екзистенційні та соціокультурні вимоги й освітні можливості оволодіння особистістю мистецтвом жити у суспільстві ризику. Охарактеризовано основні складові мистецтва жити у суспільстві ризику, такі як "культура себе" та культура жити разом з іншими, культура свободи, культура мислення, культура ризику, темпоральна культура, "мистецтво жити екологічно". Обгрунтовано доцільність залучення мистецтва жити як ціннісно-смислової основи до особистісної освітньої парадигми. Узагальнено ризики життєтворчості у добу глобальних цивілізаційних зрушень і визначено філософсько-освітні перспективи їх мінімізації.

  Завантажити