На підставі багатофакторного дискримінантного аналізу встановлено прогностично значимі чинники (стать, вік, давнина захворювання, наявність супутньої патології у стадії декомпенсації, перитоніт), які визначають розвиток післяопераційних ускладнень (нагноєння післяопераційної рани, неспроможність швів анастомозу, гіпостатична пневмонія, гострий тромбоз мезентеріальних судин, гостра серцево-судинна недостатність) і призводять до розвитку несприятливих результатів хірургічного лікування гострої кишкової непрохідності у хворих похилого та старечого віку. З урахуванням бальної системи прогнозування несприятливого результату лікування хворих похилого та старечого віку у хворих з гострою кишковою непрохідністю виділені 3 групи хворих з відносно низьким, високим та критичним ступенями операційного ризику. Розроблено та науково обгрунтовано диференційний підхід до вибору вдосконалених хірургічних заходів різного обсягу та способу на підставі їх етапності залежно від причини гострої кишкової непрохідності, та їх відповідність ступеню операційного ризику.

  Завантажити