Проаналізовано значний обсяг відомого експериментального матеріалу, в результаті чого виділено найсуттєвіші механізми впливу методів управління на різні за масштабами вихрові складові турбулентного руху, а також визначено особливості їх фізичної взаємодії за спільного використання. Розроблено гібридну математичну модель турбулентності, що адаптована до врахування впливів даних методів управління як за окремого їх застосування, так і в ряді комбінацій. Проведено широкомасштабний обчислювальний експеримент, який переконливо довів коректність ідей та припущень, використаних під час побудови даної моделі й її втілення в числові методи розрахунку характеристик примежових шарів для ряду практично важливих типових геометричних конфігурацій на напівемпіричному (RANS) рівні модельного наближення.

  Завантажити