Досліджено змістовні характеристики сартрівської екзистенціально-феноменологічної концепції свідомості. Охарактеризовано рівні її конституювання. Зроблено висновок про її первинний, позаособистісний, трансцендентний, презентабельний, синхронічний характер. Доведено, що теорія уяви й емоцій Сартра є радикалізацією антипсихологічної, антифізикалістської установки феноменологічного проекту. "Буття в собі", "буття для себе" та "буття для іншого" показано як цілісний феноменологічний комплекс, який розкриває онтологічну структуру свідомості як ніщо в модусах тривоги, відчаю тощо, аксіологічним виміром якої є поняття mauvaise foi. Виявлено значення сартрівської екзистенціально-феноменологічної концепції свідомості для європейської філософії.

  Завантажити