Доведено, що на основі взаємодії релігії та мистецтва у процесі їх історичного розвитку сформувалося релігійне мистецтво як специфічне явище історії культури. Сугестивний вплив сакрального мистецтва зумовлений не догмами й обрядами релігійного плану, а світоглядно-пізнавальними особливостями людини, її переживаннями та емоціями у процесі естетичного освоєння світу. Сакральне мистецтво є самодостатнім об'єктом, який має специфічну природу, обрядове та соціокультурне призначення, а також неабияку силу психологічного впливу на свідомість віруючих, що є основою для введення в науковий обіг поняття "релігійний катарсис". Співмірно із соціальними і духовним розвитком суспільства сакральне мистецтво трансформується, перебуваючи під впливом загальних модернізаційних процесів у християнстві. Визначено перспективи розвитку мистецтва у християнському культі за умов загострення глобальних проблем сучасності, соціальних і політичних протиріч, кризи духовності.

  Завантажити