Проаналізовано основні теоретичні підходи до феномену культури парламентської діяльності (КПД), визначено та розкрито сутність поняття "культура парламентської діяльності", співвідношення понять "культура парламентської діяльності", "політична культура", "політична діяльність", "парламентська діяльність". На основі аналізу типів політичної культури охарактеризовано моделі КПД у країнах сталої демократії. Доведено, що для транзитних суспільств оптимальною моделлю КПД є консенсусна модель, яка дозволяє шляхом укладання пактів між парламентськими фракціями приймати нормативно-правові рішення парламентом, що забезпечує відносну ефективність його функціонування. Проаналізовано антиномії становлення КПД. На підставі виконаних досліджень сформульовано практичні рекомендації щодо формування демократичної, консенсусної моделі КПД в Україні.

  Завантажити