Досліджено неореалізм як теоретико-критичний дискурс в українському та російському літературознавстві ХІХ - ХХ ст. Встановлено, що інтенційно виявившись у творчості реалістів ХІХ ст., неореалізм розвивався впродовж усього ХХ ст. Проаналізовано особливості його зародження й еволюції у численних концепціях українських та російських письменників, критиків, теоретиків і літературознавців, які сформували традицію теоретичного наповнення поняття "неореалізм". Визначено неореалізм як модерну (з 1980-х рр. - постмодерну) стильову тенденцію, котра засвідчила вияв у новітньому мистецтві реалістичного типу творчості у контексті властивій реалістичній естетиці здатності органічно поєднуватися з модернізмом та постмодернізмом (як своєрідне "перехідне" синтезоване художнє явище).

  Завантажити