Вперше у вітчизняній українознавчій літературі здійснено спеціалізоване українознавчо-філософське дослідження філософської спадщини Г. Сковороди. Доведено, що вирішального значення набуває необхідність укладання системи вимірів певної науки, в межах якої буде досліджуватись навіть вже звичне у характеристиках явище. Ця обставина зумовила чітке означення парадигми галузі знань, в межах якої має провадитись наукове дослідження. Обгрунтовано перспективність між- і полідисциплінарних досліджень в галузі гуманітарних наук, здійснених на основі розвитку інтегративної методології.

  Завантажити