Проведено комплексне дослідження засобів вираження функціонально-семантичної категорії футуральності в німецькій та українській мовах. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємовплив мовних одниниць різних рівнів, здатних виражати футуральну семантику, їх роль у реалізації акціональних і модальних значень. Виявлено спільні та відмінні риси функціонування та взаємодії засобів вираження футуральності різних рівнів у двох мовах, встановлено їх частотні характеристики. Зазначено, що німецьку конструкцію werden+Infinitiv I/II кваліфіковано граматичним омонімом: темпоральною формою та модальною констукцією. Форми МЧ в українській мові визначено амодальними.

  Завантажити