Обгрунтовано теоретичні та практичні засади вдосконалення управління сільськими територіями (СТ) у контексті посилення ресурсозбереження, соціальної спрямованості та комплексності їх розвитку. Запропоновано управління СТ здійснювати за ресурсно-сировинною, інноваційно-інвестиційною, соціально-орієнтованою та комплексною стратегіями відповідно до рівня, проблем, тенденцій і пріоритетів їх розвитку. Удосконалено методичні засади соціально-економічної оцінки рівня розвитку СТ з урахуванням у сукупності традиційних показників перцепційних характеристик - привабливості місцевості, вартості житла й іншої нерухомості, доступності до соціально-побутових благ і культурних надбань, престижності сільського способу життя у цілому. Доповнено рівні управління СТ шляхом розподілу змісту політики сільського розвитку й аграрної політики, делегування функцій екологічного та соціального моніторингу, стратегічного аналізу та планування сільським, селищним і районним радам народних депутатів, дорадчим службам. Набув подальшого розвитку фінансово-економічний механізм управління СТ шляхом залучення місцевих позик та облігацій як джерел інвестування їх розвитку.

  Завантажити