Уперше встановлено, що патоморфологічні зміни в паріапікальній області не пов'язані з клінічними проявами хронічного періодонтиту (ХП). Доведено, що за клінічно асимптоматичного перебігу ХП може мати місце патогістологічна картина гострого запалення. Показано, що резорбція апікальної частини кореня зуба пов'язана з характером періапікального запалення. Встановлено, що розмір вогнищ періапікальної деструкції пов'язаний з патоморфологічними змінами, відповідними гострому запаленню. З'ясовано, що ресорбція апікальної частини кореня зуба за ХП залежить від характеру патоморфологічних проявів та облігатно пов'язана з загостреним перебігом. Зазначено, що залучення до резорбтивного процесу апікального отвору кореня зуба та руйнування апікальної конструкції відбувається внаслідок гострого запалення. Одержано наукові докази та клінічне підтвердження, що лікування перірадикулярних поразок пов'язано з початковими клінічними факторами. Розроблено диференційований підхід до вибору одно- або двоетапного лікування ХП залежно від стану апікальної констрикції й апікального рівня препарування та пломбування кореневого каналу.

  Завантажити