Класифіковано епоксидні композиційні матеріали (ЕКМ)-системи на низько-, середньо- та високонаповнені, для кожної із груп показані домінуючі ознаки впливу, які відображаються на їх функціональних властивостях. Шляхом виділення структурних і функціональних складових ЕКМ і зв'язків між ними запропоновано моделі побудови полімерних систем з різним ступенем дисперсного наповнення. Узагальнено принципи створення та керованого функціонування ЕКМ-систем, а також методи їх контролю та діагностики властивостей. Розроблено основні варіанти управління процесами структуризації епоксидних композитів. Встановлено, що введенням у полімерну матрицю модифікаторів, а в полімерматричну мультинаповнену систему інгредієнтів, які виконують армувальну функцію, одержано матеріали із стабільними фізико-механічними характеристики в діапазоні низького, середнього та високого наповнення, а застосуванням високодисперсних добавок - досягнуто відповідні експлуатаційні характеристики на завершальному етапі їх створення. Проаналізовано методи регулювання триботехнічних характеристик ЕКМ варіюванням інгредієнтів системи (якісна та кількісна складові). Проведено дослідно-промислову перевірку та впроваджено розроблені матеріали з різним ступенем наповнення, різного функційного призначення.

  Завантажити