Досліджено антикооперативні ефекти за нековалентного комплексоутворення біологічно важливих низькомолекулярних сполук (лігандів), які виявляють свою біологічну дію шляхом зв'язування з нуклеїновими кислотами, на рівнях їх самоасоціації, гетероасоціації та зв'язування з ДНК. Показано, що для будь-якої самоагрегувальної системи, а також зв'язування лігандів з ДНК, процес комплексоутворення носить антикооперативний характер, зумовлений втратою ступенів свободи у разі утворення комплексів. Проведено дослідження та розроблено інструмент аналізу кооперативних ефектів у разі гетероасоціації ароматичних ДНК-інтеркаляторів. Виявлено, що гетероасоціація ароматичних лігандів, яка супроводжується утворенням міжмолекулярного водневого зв'язку, характеризується вираженим антикооперативним ефектом. Розроблено функціонально-аналітичний та алгоритмічний методи аналізу кооперативності у разі комплексоутворення лігандів з олігомерами ДНК будь-якої довжини в межах заданої схеми реакцій комплексоутворення будь-якої складності з урахуванням будь-яких видів кооперативних взаємодій лігандів.

  Завантажити