Досліджено українські епонімічні терміни, які широко представлені в терміносистемах природничих галузей знань і мають окремий статус у термінологічній лексиці. Уточнено термін "епонім", з'ясовано особливості процесу апелятивації у сфері наукової термінології. З використанням семіотичного підходу українські епонімічні терміни представлено як зумовлену комплексом чинників лінгвального й екстралінгвального характеру цілісну динамічну систему, яка має національно-культурну цінність. Охарактеризовано структурні типи епонімічних найменувань і визначено їх продуктивні моделі. Проаналізовано лексико-семантичні процеси, що супроводжують творення та функціонування епонімічних термінів, виявлено їх лінгвопрагматичні особливості на етапі творення й у процесі функціонування. Запропоновано рекомендації щодо кодифікації епонімічних найменувань сучасної української наукової термінології.

  Завантажити