Аргументовано нову для української лексикографії тезу про відмінність структурно-функціональних особливостей вітчизняних навчальних словників від зорієнтованої на користувача західноєвропейської традиції. З'ясовано, що така різниця часто ігнорується лексикографами, тому виникають суперечності в методології та практиці словникової роботи. Розгорнуто наукову аргументацію щодо нових принципів лексикографічного опрацювання матеріалу в Українсько-корейському словнику. Уперше в лексикографічній практиці з дидактичною метою використано метод аналогії, згідно з яким дієслова української мови, незалежно від поділу на дієвідміни, диференційовано за типами закінчень на три групи, що зменшить труднощі у разі вивчення відмінювання дієслів корейцями.

  Завантажити