Вперше у вітчизняній філософії систематично представлено трансцендентально-прагматичну теорію соціальних наук. Показано, що інтерсуб'єктивно чинне знання про суспільство уможливлене віртуальною чи актуальною участю дослідника в мовній грі досліджуваного об'єкта, де в методичний спосіб (за допомогою комбінації методів розуміння та пояснення) виявлено та перевірено домагання значущості в прагненні досягнути віртуального чи актуального порозуміння з об'єктом дослідження. Доведено, що трансцендентально-прагматичне граничне обгрунтування можливе тільки завдяки розкриттю апріорі аргументації в феноменологічному дослідженні домагань значущості й їх етичного змісту, що дозволяє одержати стійкі до перегляду моральні норми та масштаби критики. Розкрито ряд невирішених проблем, залишених по собі класичними теоріями соціальних наук періоду формування методологічної свідомості цих дисциплін, а також необхідність застосування для їх вирішення мовно прагматичного підходу, який покладено в основу запропонованого обгрунтування знання про суспільство.

  Завантажити