Узагальнено існуючі підходи щодо забезпечення соціальної безпеки людини та суспільства, визначено поняття та чинники соціальної стійкості населення. Обгрунтовано науково-теоретичні підходи до підвищення ролі первинного рівня місцевого самоврядування у регулюванні соціальних процесів шляхом формування та зміцнення соціальної стійкості населення на засадах соціального партнерства. Сформульовано концептуальні засади формування соціальної стійкості населення на рівні територіальної громади. Визначено трансформацію функцій муніципального менеджменту у контексті регулювання соціальних процесів на рівні громади на основі підвищення ролі органів самоорганізації населення, інших структур громадянського суспільства. Розроблено механізм розвитку соціального партнерства у сфері надання публічних послуг населенню з широким залученням недержавних організацій та визначено напрями законодавчо-нормативного упорядкування їх взаємодії. Запропоновано механізм регулювання соціальних процесів на рівні громади.

  Завантажити