Розглянуто феномен музики в контексті психофізичної проблеми на індивідуальному та колективному рівнях. Введено методологічне розрізнення понять "музична мова" та "музичне мовлення", завдяки якому можна розглядати специфіку музичного мислення, а також зрозуміти, чому у філософській традиції музика розглядається як універсальна мова людства. Запропоновано модель, згідно з якою музична мова знаходиться між інтонаційним (чуттєвим) змістом музичного мовлення та надпонятійним (надчуттєвим) сенсом духовного буття музики, не обумовленого обмеженнями мовного апарату й емоцій. Обгрунтовано, що музичний простір породжується внутрішньою активністю самої людини й у той же час підтримується соціальною реальністю. Таким чином, він є музичним виміром нашого буття - індивідуального й універсального.

  Завантажити