Досліджено функціонування компонентів мови кіно у художньому творі. Виявлено природу реалізації кінозасобу як конструкції в тектоніці української художньої прози 1920 - 1930-х рр. На основі інтегративного зв'язку словесною мистецтва з кінематографічним проаналізовано функціональне навантаження засобів мови кіно в епічному творі. Запропоновано розуміння явища кінематографічності, акцентується тип штучної кінематографічності, що актуалізує вивчення технологічних зв'язків у художньому творі. З'ясовано, що запозичення художньою прозою сценарної, монтажної та технічної конструкції відбувається із дотриманням специфіки їх реалізації в кіно та виконує функції, спрямовані на зовні та на сам твір.

  Завантажити