На підставі багатофакторного аналізу 1292-х пацієнтів із злоякісними (1125) та доброякісними (167) пухлинами шлунка (1992 - 2009-х pp.) вивчено перебіг та важкість кровотеч залежно від локалізації, типу, патоморфологічних особливостей пухлинного ураження. Встановлено структуру ендоскопічних стигмат та їх вплив на частоту ранніх рецидивів кровотеч. Патоморфологічними дослідженнями доведено вплив тканинно-стромальних факторів і особливостей пухлинної ангіоархітектоніки на перебіг кровотеч. Розроблені лікувально-тактичні підходи дозволили у разі злоякісних пухлин збільшити хірургічну активність з 44,3 % до 52,6 %, радикальні операції з 66,0 % до 75,9 %, зменшити екстреній операції з 10,5 % до 6,2 %, загальну летальність з 10,0% до 5,8%, післяопераційну - у 2,7 раза (з 11,6% до 4,3%), ускладнення після радикальних операцій у 2,4 раза, та нерадикальних - у 1,2 раза; у разі доброякісних неепітеліальних пухлин підвищити хірургічну активність з 80,0 % до 87,5 % без летальних наслідків, знизити екстренні операції у 2,5 раза (з 17,9 % до 7,1 %), післяопераційні ускладнення утричі; у разі поліпів довести хірургічну активність до 100 %, збільшити первинно-невідкладні ендоскопічні поліпектомії з 62,0 % до 87,8 %.

  Завантажити