Досліджено три схеми каналів: з одним завихрювачем і відкритим виходом; з одним завихрювачем і поворотом потоку на виході; з двома завихрювачами та поворотом потоку на виході. Експерименти з гідродинаміки проведено за ізотермічних умов. Експерименти з теплообміну проведено у разі охолодження підігрітого повітря водою. Визначено локальний та середній коефіцієнти теплообміну в каналі. У схемі з одним завихрювачем досягнута найбільша інтенсифікація теплообміну. Виявлено, що в схемі з двома завихрювачами середня інтенсивність теплообміну та гідравлічний опір приблизно на 20 % нижче у разі підведення додаткового супутньо-закрученого струменя повітря в кількості до 6 % від загальної витрати в схемі з одним завихрювачем торець каналу незначно збільшує теплообмін, а в схемі з двома завихрювачами знижує його. Поворот потоку на виході збільшує гідравлічні втрати в каналі і за цього незначно збільшує інтенсивність теплообміну. За теплогідравлічними характеристиками вивчені схеми закрутки потоку приблизно дорівнюють схемам з поверхневими ребрами-турбулізаторами за оптимальних параметрів оребрення.

  Завантажити