Показано, що відмінності у чутливості клітин мишей і приматів до дифтерійного токсину (ДТ) можуть бути обумовлені не лише різною спорідненістю токсину до їх рецепторів, але й процесами, що відбуваються після проникнення токсину всередину клітини. Показано роль ДТ у пригніченні антитоксичної імунної відповіді. Імуносупресивний ефект ДТ доведено також математичною моделлю, яка наближено до реальності описує різні форми перебігу захворювання. Розроблені імуноферментні й імунохроматографічні тести для виявлення ДТ та антитіл проти субодиниць ДТ можуть бути використані для вдосконалення діагностики дифтерії.

  Завантажити