Обгрунтовано можливість підвищення фізико-механічних характеристик композиційних матеріалів армуванням сумішшю дискретних волокон мінерального й органічного походження з високим та низьким модулями пружності. Вперше встановлено, що фізико-хімічні процеси в системах "неорганічні в'яжучі - волокна" проходять більш інтенсивно за рахунок збільшення твердої поверхні розчинної суміші за армування, що призводе до більш високого ступеня гідратації цементів. Розвинуто теоретичні уявлення про механізм впливу дискретних волокон органічного та мінерального походження на властивості композиційних матеріалів на основі мінеральних в'яжучих. Органічні волокна з модулем пружності 400 - 1000 МПа значно підвищують міцність на вигин і під час динамічних навантажень, відповідно до 8 - 12 МПа та 20 - 29 кДж/м2. Дискретні волокна мінерального походження з модулем пружності 40 000 - 60 000 МПа і більше підвищують міцність під час розтягування в 2,5 - 3 раза, яка досягає 5 - 6 МПа, а за стиску - в 1,2 - 1,25 раза. Визначено механізм впливу суміші волокон органічного (полімерних) та мінерального (скловолокон) походження на властивості композитів на основі мінеральних в'яжучих. Удосконалено структурно-функціональну модель твердого тіла за рахунок введення гелевої складової, що дозволяє обгрунтувати появу напружень розтягування в площині, перпендикулярній дії сили стиску.

  Завантажити