Встановлено, що за взаємодії у процесі структурування гідратувальної електропровідної матриці у вигляді фосфогіпсового в'яжучого з частинками полідисперсної суміші рентгенозахисного наповнювача у вигляді рідкоземельних елементів з наступним закріпленням їх в твердіючий матриці з утворенням міцних фазових контактів, рентгенозахисна конструкція з композиційного рентгенозахисного матеріалу (у порівнянні з показниками відповідно до закону Бугера) послаблює інтенсивність рентгенівського та гамма-випромінювань. Це досягається за рахунок реалізації механізму кристалізації гідратувального в'яжучого, що забезпечує руйнування агломерованих частинок рідкоземельних елементів, за рахунок чого збільшується кількість ультрадисперсної фракції, що, у свою чергу, призводить до збільшення перерізу взаємодії випромінювання з композиційним матеріалом конструкції. Встановлено закономірності зміни рентгенозахисних властивостей конструкцій з композиційним матеріалом на основі фосфогіпсу від технологічних параметрів формування матеріалу. Визначено технологічні параметри, що впливають на механізм взаємодії гідратувального в'яжучого з рідкоземельними та забезпечують послаблення інтенсивності рентгенівського та гамма-випромінювань у низькому та середньому діапазоні енергій у 1,4 - 1,5 раза. Доведено доцільність створення рентгенозахисних конструкцій з композиційного матеріалу на основі фосфогіпсу. Обгрунтовано параметри рентгенозахисної конструкції, а також ефективність її застосування під час захисту від рентгенівського та гамма-випромінювань.

  Завантажити