Побудовано математичні моделі пружно-пластичного деформування поверхневого шару деталі та гідродинамічної взаємодії індентора з поверхнею деталі, а також проведено числове моделювання процесу вигладжування в CAD/CAE ANSYS. Експериментально показано, що похибка розрахунків не перевищує 8 - 10 %. Запропоновано номограми для вибору зусилля, швидкості обробки та в'язкості мастила для вигладжування. Для забезпечення параметрів якості поверхні деталей з титанових сплавів за вигладжування запропоновано використання додаткового ультразвукового навантаження та розроблено установку для реалізації процесу. Розроблено нові технічні рішення, що забезпечують ефективність вигладжування. За результами випробувань на утому проведено оцінювання ефективності режимів і методів зміцнення за вигладжування сталей та титанових сплавів.

  Завантажити