Розроблено інституціонально-еволюційний напрям теорії соціальної економіки та політики, який охоплює процес формоутворення інститутів, поведінку індивідуумів, мотивацію агентів ринку та державних структур. Розглянуто теоретичні течії, які визначають сучасні підходи до реалізації соціальної політики та розвитку соціальної інфраструктури, їх етичні та гуманітарні аспекти. Розкрито роль і зміст економічного механізму як теоретичної категорії й інституційного інструментарію. Визначено його зв'язок з системою суспільних відносин: бюджетно-розподільчими, фінансово-кредитними, соціально-психологічними, правовими. Запропоновано стратегічні напрями та шляхи вирішення питань медичного, соціально-культурного та комунального обслуговування населення, професійної освіти, забезпечення житлом. Удосконалення економічного механізму орієнтуватиметься на підвищенні якості трудового потенціалу. Державна політика щодо модернізації соціальної інфраструктури й її інноваційного розвитку має реалізовуватися в наступних формах. Це механізми нормативного фінансування, соціальної відповідальності бізнесу, державно-приватного партнерства, а також інститути некомерційних організацій і соціального діалогу. Розроблено методологію та виконано прогнозування платоспроможного попиту населення на послуги, запропоновані механізми його регулювання.

  Завантажити