Досліджено вплив природи поверхні високодисперсних оксидів, зокрема, високодисперсного кремнезему, титано- й алюмокремнеземів на адсорбцію аміноцукрів. Встановлено відмінності в термолізі альбуміну в залежності від pH його розчину та природи поверхні дисперсних оксидів. Показано можливість використання виділення з сірководню за термолізу білка як тестового піку на змішаних оксидах із білковим покриттям. Методом ІЧ-спектроскопії досліджено зміни в будові альбуміну на поверхні дисперсних оксидів, завдяки чому зроблено припущення щодо просторового розташування бичачого сироваткового альбуміну на вказаних оксидах. Методом термостимульованої деполяризації показано, що у розчині альбуміну значна частина води зв'язана водневими зв'язками з молекулами білка, порівняно з системою "нанооксид/бичачий сироватковий альбумін/вода", для якої кількість зв'язаної води зменшується внаслідок сильної взаємодії макромолекул з наночастинками оксидів з утворенням агрегатів. Встановлено, що стан води за дегідратації гамет бика залежить від наявності кріоконсерванта - диметилсульфоксиду. Показано, що присутність бичачого сироваткового альбуміну стабілізує аміноцукор, зменшуючи біоактивність нанокомпозиту. Доведено, що від природи й особливостей поверхневого шару адсорбентів суттєво залежить їх біоактивність.

  Завантажити