Встановлено, що підвищення рівня церулоплазміну та трансферину залежить від тривалості клінічних проявів кишкової обструкції у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність. Уперше оцінено основні показники синдрому інтраабдомінальної гіпертензії в динаміці лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність, поєднану з вентральною грижею, та подано характеристику їх змін залежно від обраної хірургічної тактики за гострої кишкової непрохідності та вибору методу герніопластики. Встановлено, що у хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність на фоні синдрому інтраабдомінальної гіпертензії спостерігаються ознаки порушення перфузії печінки, про що свідчить різке зниження кровонаповнення її судин, підвищення тонусу магістральних артерій, зниження тонусу артерій опору та венозного відтоку, які діагностуються у разі лікування пацієнта в стаціонарі і зберігаються впродовж третьої-четвертої доби післяопераційного періоду. Уперше в досліджуваних хворих відзначено ознаки гіпоксії обох нирок, яка має прямий взаємозв'язок з показниками синдрому інтраабдомінальної гіпертензії та може бути пусковим фактором розвитку репальної дисфункції в післяопераційному періоді.

  Завантажити