Розроблено теоретичну модель методу радіально рухомої зони піролізу, яка дозволяє створювати композити з необхідними властивостями, визначати вплив окремих факторів на швидкість процесу, оптимізувати процеси ущільнення. Запропоновано нові підходи до створення вуглець-вуглецевих композитів, розроблено нові структури армування (тканенамотана з нуля, комбінована структура на основі поліакрилонітрильних та віскозних вуглецевих волокон). Апробовано новий підхід до надання композитам нових властивостей шляхом введення у матеріал потрібних нанодисперсних додатків з подальшою їх капсуляцією піровуглецем, розроблено ефективні методи одержання довгомірних каталітичних утворень вуглецю, показано ефективність використання таких утворень як армувальної складової у вуглець-вуглецевих композиційних матеріалах.

  Завантажити