Встановлено залежність динаміки розвитку мікроорганізмів у компостованих субстратах на основі курячого посліду від співвідношення - вуглець/азот. Врахування особливостей сукцесій мікроорганізмів у ході компостування надає змогу обгрунтувати оптимальні періоди для інтродукції в компости цінних агрономічних мікроорганізмів. Інокуляція субстрату споро-міцеліальною суспензією Trichodenna harzianum 128 на 2-й місяць компостування сприяє стрімкому зростанню чисельності інтродукованих мікроміцетів, що сягає на 7-й міс 9744 тис. КУО/г сухого компосту. Доведено, що компостування субстрату на основі пташиного посліду із залученням асоціації T. harzianum 128 забезпечує інтенсифікацію мінералізаційних процесів та нагромадження мікроорганізмів - активних деструкторів органічної речовини і продуцентів фізіологічно активних речовин, а також зменшує втрати вуглецю і азоту. Обгрунтовано, що одержаний у такий спосіб біокомпост є перспективним для використання в сільськогосподарському виробництві.

Увагу приділено актуальним проблемам загальної та грунтової мікробіології, мікробіології кормів, вірусології та біологічного захисту рослин від хвороб і шкідників, а також питанням застосування мікробних препаратів у рослинництві та тваринництві. Досліджено симбіотичні властивості бульбочкових бактерій машу (Rhizobium sp.) після тривалого зберігання в умовах музейної колекції. Розглянуто мікробіологічну діяльність і поживний режим грунту під культурами залежно від їх розміщення в сівозміні та способів основного обробітку в ній. Оцінено вплив пробіотичних штамів молочнокислих бактерій на аеробну стабільність плющеного вологого зерна кукурудзи. Розроблено та перевірено специфічність праймерів для виявлення фітопатогенних вірусів картоплі. Вивчено ефективність застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур у зоні Полісся за останнє десятиріччя.