Під час взаємодії водних розчинів протилежно заряджених поліелектролітів одержано малорозчинні поліелектролітні комплекси. Утворення комплексів підтверджують дані турбіди- та віскозиметричних вимірювань. За допомогою цих же методів встановлено стехіометричний склад досліджуваних комплексів. Показано, що залежно від мольного співвідношення компонентів і концентрації вихідних розчинів можна одержати частинки різного розміру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г714.3

Рубрики:

Каталізатори, ініціатори, інгібітори полімеризації

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Масштаби використання генної інженерії з метою покращання біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їх дії. Описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод надає змогу одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК у порівнянні з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у використанні, а також дешевшим, ніж метод "генної гармати". Розглянуто перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин.

Розроблено синтез і досліджено властивості функціональних поверхнево-активних полімерів (ФПАП) телехелатної та блочної будови з кінцевими пероксидними й іншими фрагментами природного та синтетичного походження, а також інтерполіелектролітних комплексів на їх основі. Встановлено основні закономірності синтезу та фактори, що впливають на вихід, молекулярно-масові та структурні характеристики функціональних полімерів з кінцевими трет-бутилпероксиаралкільними групами та фрагментами аліфатичних спиртів або ланцюгами поліетиленгліколів. Вивчено кінетичні закономірності розкладу кінцевих пероксидних груп у складі моно-, ди- та поліпероксидів та ініційованої ними полімеризації. Досліджено будову та колоїдно-хімічні властивості кополімерів блочної будови. Досліджено утворення та властивості міжмолекулярних, в тому числі інтерполіелектролітних, комплексів аніон- та катіон-активних полімерів зі сполуками природного походження (цистеїн, альгінат Na, нуклеїнові кислоти). Визначено напрями практичного використання полімерів як нанореакторів для одержання та функціоналізації мінеральних люмінесцентних наночастинок і полістирольних латексів, досліджено біологічну активність комплексів полімерів з нуклеїновими кислотами та протипухлинним препаратом доксорубіцином (докс).

Графт-кополімери на основі ксантанової камеді (КМК) і прищеплених синтетичних ланцюгів різної природи синтезовано полімеризацією, ініційованою RedOx системами сіль церію - КМК, сіль феруму - КМК. Досліджено кінетичні параметри перебігу процесу полімеризації. Досліджено структурні, реологічні, плівкоутворювальні властивості одержаних кополімерів, а також ефективність використання одержаних кополімерів як носіїв антимікробних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ