Досліджено міжкультурну комунікацію, її зміст, суть і особливості прояву. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми міжкультурної комунікації останню визначено як соціальний феномен, суть якого полягає у конструктивній взаємодії між представниками різних культур (національних і етнічних), субкультурами у межах визначеного просторово-часового континууму. Розглянуто основні форми міжкультурної комунікації й акцентовано увагу на позитивних і негативних аспектах кожної з них. Показано вплив стереотипізації та упереджень на ефективність міжкультурної комунікації. З'ясовано неоднозначну роль етноцентризму. Доведено, що у сучасному світі культурну свободу індивіда уможливлює мультикультуралізм, що утверджується як культурне розмаїття соціуму. Визначено специфіку та суперечності міжкультурної комунікації у сучасному українському суспільстві. Запропоновано шляхи оптимізації культурного розвитку та вдосконалення міжкультурних відносин.