Фізична терапія хворих на остеохондроз поперекового-крижового відділу (ОПКВ) - актуальна проблема в неврології, сімейній медицині та ЛФК. Дорсагія, яка є базовим проявом цієї нозології, трапляється в 40 - 80 % населення. Мета дослідження - оцінити ефективність терапевтичних вправ як складової частини фізичної терапії за ОПКВ хребта. Проведено аналіз та узагальнення сучасних наукових інформаційних джерел; використано клінічні методи, методи математичної статистки. У дослідженні брали участь 44 пацієнти, яких поділено на контрольну й експериментальну групу. У кожну входило по 22 людини. Всі пацієнти отримували медикаментозне лікування ОПКВ хребта згідно з рекомендаціями МОЗ України. Хворі, які входили в експериментальну групу, додатково займалися ЛФК. Усі досліджувані оцінювали інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою на 1-й і 10-й дні лікування. У ці ж терміни в пацієнтів перевіряли стан попереково-крижового відділу хребта за допомогою симптомів натягу. У процесі аналізу отриманих показників установлено, що показники за візуально-аналоговою шкалою, які виявлено в 1-й день дослідження, статистично значимо відрізнялися в обох групах від даних за візуально-аналоговою шкалою, отриманих на 10-й день. Аналогічну ситуацію спостерігали щодо результатів, які зафіксовано під час проведення симптому Ласега: дані, отримані в 1-й день, статистично значимо відрізнялися від результатів, установлених на 10-й день дослідження. Також значення цих показників на 10-й день у хворих експериментальної групи були статистично значимо нижчими від відповідних показників у пацієнтів контрольної групи. Встановлено, що комбіноване застосування медикаментозного лікування та терапевтичних вправ є більш ефективним для зменшення інтенсивності болю та проявів патологічної неврологічної симптоматики за ОПКВ хребта, ніж використання тільки медикаментозної терапії.