Проаналізовано ядерну політику Франції 40-90-х рр. ХХ ст.: розробку її засад за часів Ш. де Голля, продовження розвитку під час правління Ж.Помпіду, Жискара д'Естена та Ф.Міттерана, а також сучасний стан. Розглянуто зміни у політиці Франції з початку правління Жака Ширака, що торкнулися й ядерної сфери, яка сьогодні базується на засадах стратегічної достатності.

Досліджено створення Європейської Ради (ЄР) як інституту Європейських Спільнот (ЄСп). Визначено головні чинники, які вплинули на трансформацію самітів глав держав та урядів у нову установу. Окремо приділено увагу інституційній політиці французьких президентів Шарля де Голля, Жоржа Помпіду, Валері Жискар д'Естена. Розглянуто основні здобутки міжурядових конференцій у Гаазі (1969 р.), Копенгагені (1973 р.) та Парижі (1972 і 1974 рр.), в тому числі у сфері інституційних перетворень. Зроблено висновок, що створення ЄР у 1974 р. стало результатом компромісу між державами-членами ЄСп, продиктованого позитивними результатами названих самітів та умовами часу.