Проаналізовано комутації потенціального рельєфу РЕМЕТ-відиконів. Показано, що в них спостерігається істотне зростання неоднорідностей п'єдесталу за незначних його струмів. Доведено, що основний вклад у загальний шум для РЕМЕТ-відикона вносять шуми п'єдесталу.

Проанализированы коммутации потенциального рельефа РЕМЕТ-видиконов. Показано, что в них наблюдается существенный рост неоднородностей пьедестала при незначительных его токах. Показано, что основной вклад в общий шум для РЕМЕТ-видикона вносят шумы пьедестала.

Розглянуто можливі варіанти побудови відеопроцесора тепловізійної камери на базі піровідикону. Запропонована схема забезпечує можливість корекції неоднорідності чутливості мішені відповідно до просторового розподілу рівня сигналу її п'єдесталу та зменшену розрядність оцифровки, що робить процедуру дистанційного моніторингу більш простою та дешевою.

Запропоновано принцип двоканальної побудови тепловізійної камери на базі піровідикону, який, на відміну від існуючих пристроїв, не тільки істотно зменшує вплив геометричних шумів мішені піровідикону та шум п'єдесталу на корисний сигнал, але й компенсує синхронні й асинхронні завади у реальному часі без погіршення динамічних властивостей пристрою.

Досліджено особливості функціонування фокусувально-відхильної системи (ФВС) піровідиконної тепловізійної камери. Виявлено ефект відмінності растрів піровідикона в режимах швидких і повільних електронів. Доведено, що відмінність растрів призводить до погіршення чутливості та просторової роздільної здатності. Досліджено умови мінімізації відмінності растрів за розмірами й орієнтацією, а також ортогональності електронного пучка до мішені та забезпечення достатнього дефокусування растра п'єдесталу для основних варіантів побудови ФВС. Створено математичну модель комутації потенціального рельєфу для випадку трифазового сканування мішені типових піровідиконів. Проведено аналіз і синтез трифазових багатопольових робочих циклів. Розроблено структури пристроїв попередньої обробки відеосигналу.

Описано методику реєстрації кутових діаграм відбивання і розсіяння світла і показано, що за індикатрисами розсіяння у разі оптимального напрямку спостереження можна оцінити шорсткість оптичних поверхонь за шириною піка, що спостерігається на фоні незмінного п'єдесталу.

Запропоновано розроблені структури процесорів двокадрової обробки сигналу для автономної неохолоджуваної тепловізійної камери на базі піровідикону, які дозволяють оптимізувати одержання результуючого піросигналу за допомогою застосування його різницевої аналого-цифрової обробки і, як наслідок, істотного зменшення впливу розбіжностей п'єдесталу на якість теплового зображення об'єкта моніторингу.

Викладено проблеми удосконалення мікрометалургійного процесу вирощування кремнієвих прутків-підкладок методом індукційної безтигельної зонної плавки з п'єдесталу. Висвітлено наукові завдання з підвищення міцності кремнієвих прутків-підкладок та запобігання утворенню на їх поверхні конденсованих фаз. Зазначено, що фактором, який визначає механічну міцність прутка-підкладки, є термопружня напруга внаслідок високого осьового градієнту температури в зоні переходу кремнію з пластичного в крихкий під час вирощування прутка. Утворенню конденсованих фаз можна запобігти проведенням технологічного процесу в атмосфері аргону. Охарактеризовано індукційні вузли для групового вирощування кремнієвих прутків-підкладок з покращеними властивостями в вакуумі та середовищі аргону. Наголошено, що ці прутки-підкладки підвищують продуктивність виробництва полікристалічного кремнію в "Сіменс-реакторі" на 50 % у порівнянні з базовою технологією.

Наведено опис створеного експериментального устаткування та способів одержання малих обсягів кристалічних матеріалів за допомогою методу лазерної плавки п'єдесталу і з використанням золь-гель технології. Висвітлено перші результати дослідження оптичних характеристик одержаних кристалічних матеріалів на основі тугоплавких оксидів, активованих рідкісноземельними іонами.

Розроблено вдосконалені схеми процесорів кадру, що формують сигнал п'єдесталу та реалізують рекурсивну дворівневу та двокадрову обробку піросигналу. Це дозволяє покращати відношення сигнал/шум корисного сигналу в режимі накопичення і коректувати просторову неоднорідність чутливості мішені піровідикону.

Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення закономірностей розвитку волейболу в Україні. Методи дослідження - аналіз та узагальнення наукової літератури та архівних даних, аналіз і синтез, індукція та дедукція, історичний і логічний методи. Свій старт волейбол зробив у 1925 р. у Харкові. Лише через 3 роки після появи гри українські волейболісти піднялися на найвищі щаблі п'єдесталу Всесоюзної спартакіади 1928 р. Провідну роль у швидкому розвитку волейболу відіграв В. Блях - доктор медичних наук, професор. Справжнім тріумфом був виступ збірних команд України в 1956 р. на I Спартакіаді народів СРСР - золоті медалі вибороли чоловіки. Розвиток волейболу надав змогу вже на Олімпійських іграх 1964 р. харків'янам Ю. Венгеровському, Ю. Пояркову, Е. Сибірякову в складі радянської команди здобули золоті медалі. Через 4 роки семеро українських волейболістів (В. Матушевас, Ю. Поярков, В. Бєляєв, Є. Лапинський, В. Михальчук, В. Іванов, Б. Терещук) зійшли на найвищу сходинку п'єдесталу. Всього ж Україна має 14 олімпійських чемпіонів, 11 чемпіонів світу, 27 переможців європейських форумів. Зроблено висновки, що волейбол розпочав своє поширення в Україні на початку ХХ ст. Створено спортивні команди, спортивні клуби, організовувалися змагання. Багато українських спортсменів стали всесвітньо відомими, вони виступали в складі збірних команд на Олімпійських іграх, були чемпіонами світу та Європи.