Проведено експериментальне дослідження регулярних добових і сезонних варіацій шуманівського резонансу (ШР) й удосконалено моделі його джерел. Проведено статистичну обробку багаторічних даних моніторингу ШР. На підставі обробки одержаних результатів створено базу регулярних добових і сезонних варіацій спектральних характеристик електромагнітного поля в області частот ШР. Для опису основних характеристик добових і сезонних варіацій інтенсивності компонент поля ШР розроблено модель одного компактного джерела. Запропоновано спосіб визначення змін інтенсивності джерел за вимірюванням інтегральної інтенсивності повної горизонтальної магнітної компоненти. Розроблено двокомпонентну модель джерел ШР, що дозволила адекватно описати діапазон варіацій інтенсивності поля, який спостерігається в експерименті. Проведено декомпозицію добових варіацій інтенсивності ШР на дві складові: змінну, пов'язану з рухом компактного джерела, та постійну - "п'єдестал". Запропонована двокомпонентна модель світової грозової активності демонструє краще узгодження з експериментальними даними у порівнянні з моделлю, що базується на супутникових оптичних даних про просторовий розподіл блискавок.

Розкрито роль теоретичної та практичної творчості "піонерів сучасної архітектури". Досліджено творче різноманіття в європейській архітектурі початку XX ст. Висвітлено еволюцію функціоналістичних ідей у творчості Ле Корбюзьє 1940 - 1950-х рр. Досліджено особливості трансформації ідей сучасної архітектури у теорії та практиці майстрів регіоналізму. Визначено особливості латиноамериканської архітектурно-містобудівної утопії. Розглянуто подальший розвиток ідей органічної архітектури в середині XX ст. Висвітлено питання витоків і початків радянського художнього авангарду. Проаналізовано особливості авангардної художньої культури початку XX ст. у радянському революційному експерименті та будівництві. Висвітлено головні змістовні архітектурно-містобудівні тематизми 1920 - 1930-х рр. у спробах соціального перетворення. Проведено порівняльні особливості впливу ідеології тоталітарних держав на архітектурно-мистецьку сферу. Розкрито головні проблеми радянської містобудівної практики у 1930 - 1940-ті рр. Розглянуто архітектуру як монументальний символ і п'єдестал. Викладено особливості естетики та теорії постмодернізму в контексті його філососфії. Окреслено теоретичні та методологічні засади творчості провідних майстрів постмодернізму.

Досліджено умови державної допомоги у мікростраховому захисті населення з низьким рівнем доходу. Запропоновано чашу стратифікації за доходами, п'єдестал мікрострахування з рівнями пріоритетності державного адресного мікрострахування, право вибору людиною необхідної мікрострахової послуги.

У повіствувальній стихії прози В. Тарнавського взаємодіють різні наративні структури (лінійні та нелінійні). Їх функціональне наповнення у текстах оповідань ("Алібаба", "Народжена з піни", "Супермен"), повістей ("Дисертація"), романів ("Матріополь", "Порожній п'єдестал") і складає предмет спеціального вивчення у даній роботі. Чи не найбільше уваги приділено формам вияву авторської присутності, як і увиразненню точки зору, втіленої у сюжетобудові творів. Не менш вагоме місце посідає стильова манера митця, сповнена іронії, містифікації, які відкривають суть антитоталітарного дискурсу, властивого прозаїкові-вісімдесятнику, котрий у переконливих художніх формах демаскував радянский устрій з його ідеологоцентричністю, який занедбував особистість і гуманітарні аспекти буття людини, нівелюючи онтологічні потреби індивіда і суспільства.