Розглянуто задачу про вимушені коливання шарнірноопертої тришарової балки, серединний шар якої виготовлено з електрично-пасивного, а зовнішні - з п'єзоактивного матеріалу. Задача розв'язується в двох постановках: наближеній моногармонічній і повній. Досліджуються особливості циклічної поведінки балки і визначається точність і межі застосовності наближеного підходу.

Сформульовано критерій втрати роботоздатності шаруватих елементів конструкцій з п'єзоактивними шарами внаслідок деполяризації п'єзокераміки в умовах дисипативного розігріву. Як приклад розглянуто задачу про вимушені коливання і вібророзігрів шарнірно опертої тришарової балки, середній шар якої виготовлено з електрично пасивного, а зовнішні - з п'єзоактивного матеріалу.

Розвинуто уточнену модель зв'язаної термоелектромеханічної поведінки шаруватих елементів конструкцій, що містять п'єзоактивні шари, в якій враховуться деформації поперечного зсуву, інерція повороту і геометрична нелінійність. Сформульовано постановку задачі про вісесиметричні коливання і дисипативний розігрів тришарової круглої пластини, середній шар якої є електрично пасивним, а зовнішні шари виготовлені з п'єзоелектричного матеріалу. Розглянуто випадки як ізотропного, так і трансверсально ізотропного в'язкопружного матеріалу середнього шару. Шари-актуатори вважаються виготовленими з п'єзокераміки з однаковими властивостями і товщинною поляризацією протилежних напрямків. Виведено фізичні, геометричні рівняння та рівняня руху. Одержано розв'язувальну систему рівнянь і розроблено методику числового розв'язування задачі.

Розвинуто постановку задачі про параметричні коливання в'язкопружних тонкостінних шаруватих елементів конструкцій з п'єзоактивними шарами з врахуванням зсувів та інерції обертальних рухів та з врахуванням взаємодії механічних та електричних полів.

Запропоновано методику визначення розміру зони теплового руйнування функціональних тонкостінних шаруватих елементів конструкцій з п'єзоактивними шарами внаслідок дисипативного розігріву, який призводить до втрати п'єзоефекту у разі підвищення температури вище точки Кюрі. Розроблений метод грунтується на використанні одночастотного наближення і концепції комплексних модулів. Увагу приділено визначенню розміру деполяризованоі зони внаслідок теплового руйнування.