Розглянуто проблему структурування тексту роману Ю. Гордера "Таємничий пасьянс" як багаторівневої рекурсивної конструкції з оповідями в оповідях. Визначено функції вставлених текстів, їх зв'язок з основною сюжетною лінією, художні світи в романі класифікуються за ознакою й мірою фікційності. Проаналізовано наративну модель твору, способи реалізації герменевтичного оду, визначено типи нараторів, своєрідність часових і просторових вимірів. Простежується багатозначність концепту пасьянсу, який реалізується на різних рівнях текстової структури, - від реальної карткової гри до розуміння світу як пасьянсу. Сам текст роману зі своєю складною структурою теж нагадує пасьянс. Звернуто увагу на прийом віддзеркалення як один із виявів принципу міз-ан-абім, він сполучається з прийомом багатократного повторення подібних елементів.