Розглянуто особливості фантастичного дискурсу у творах відомого хорватського драматурга Ю. Палмотича. На прикладі трьох драм - "Квітослава", "Бісерниця" та "Павлімир" - досліджено стратегію введення у текст міфологізованих псевдоісторичних дійових осіб, фантастичних персонажів і предметів, які походять із народного фольклору, демонології та карнавального дискурсу, створення відповідного антуражу. Простежено моделі функціонування псевдоісторичних і фантастичних істот як ідеограм, символів та емблем. Обгрунтовано доцільність використання терміна ad hoc фантастика для аналізу творів Ю. Палмотича.