Надано результати дослідження Я-концепції студентів, які грають у комп'ютерні ігри, за допомогою методу особистісного семантичного диференціала. Досліджувані оцінювали себе за списком з 45-ти прикметників, які надалі методами факторного аналізу були згруповані у п'ять факторів. Усі опитані були розподілені на групи, залежно від того, які комп'ютерні ігри вони люблять найбільше: активні агресивні ігри, активні, але не агресивні ігри; логічні, рольові ігри. Окрему групу склали студенти, які взагалі не грають у комп'ютерні ігри. Статистична обробка відповідей виявила, що переважний вибір студентом комп'ютерних ігор тієї або іншої спрямованості може стати основою для оцінювання певних якостей особистості, особи, які обирають активні не агресивні ігри є найбільш соціально адаптованими. Викликають найбільше занепокоєння ті студенти, які виявляються прихильниками рольових комп'ютерних ігор. Вони не відчувають себе достатньо активними у житті та вимушені виплескувати свою енергію у іграх. Показано, що ці студенти досить низько оцінюють свій рівень самоконтролю, не відчувають в собі потягу до дружніх стосунків із оточенням. Захоплення рольовими іграми в надмірній кількості є сигналом про наявність в особистості гравця певних психологічних негараздів. В цілому, студенти досить чітко розрізняють реальний та віртуальний світи. Гравці не ототожнюють себе у грі та себе реального або ідеального, ком'ютерні персонажі не є взірцем для реального життя.

Вони не відчувають себе достатньо активними у життя і вимушені виплескувати свою енергію у іграх, а також показано, що ці студенти досить низько оцінюють свій рівень самоконтролю, не відчувають в собі потягу до дружніх стосунків із оточенням, захоплення рольовими іграми в надмірній кількості є сигналом про наявність в особистості гравця певних психологічних негараздів; в цілому, студенти досить чітко розрізняють реальний та віртуальній світи. Гравці не ототожнюють себе у грі та себе реального або ідеального, комп'ютерні персонажі не є взірцем для реального життя.