У дисертації виявлено і аргументовано, як під впливом зовнішніх чинників, давньої спадщини Римської імперії, місцевих природно-кліматичних умов і архітектурно-будівельних традицій сформувались ознаки національної ідентичності ісламської архітектурної школи Алжиру, визначено прояви національної ідентичності і запозичених традицій в архітектурі мечетей, розроблено рекомендації для проектування нових мечетей в національних формах.Уперше визначено архітектурну періодизацію мечетей Алжиру з характеристикою кожного періоду (1 період – поєднання арабських, берберських, перських впливів, поширення колонного типу мечеті, 2 період – вплив андалузької архітектури, поява більшого декорування, 3 період – перевага функціональності в побудові мечетей, остаточне формування мечеті магрибського типу, 4 період відіграв не таку важливу роль в періодизації мечетей Алжиру, однак саме цей період позначився активним будівництвом медресе, 5 період – вплив іспано-португальських будівельних традицій, декорування, 6 період – період еклектизму і змішування традицій під час османського панування).На основі методології системно-структурного аналізу визначено принципи розташування мечетей в міському середовищі, планувальні схеми, пропорційну побудову, проаналізовано і систематизовано основні елементи, досліджено конструктивні схеми та декор.За методом системно-структурного аналізу сформульовано визначальні ознаки національної самобутності (колонний тип безкупольної мечеті з призматичним кількаярусним мінаретом або з звуженим догори мінаретом з гострокутними елементами завершення) і зовнішні впливи (арабські, давньоримські, перські, андалузькі, візантійські, османські) в архітектурі мечетей Алжиру ХІ ст.– 1830 р., визначено регіони з виявленням ознак національної самобутності в архітектурі на кордоні з Марокко і в долині р. Мзаб та регіони з поєднанням мультикультуралізму в архітектурі на узбережжі Середземномор'я та на кордоні з Тунісом.На основі проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації для проектування мечетей в національних формах.^UThe thesis has revealed and has put forward the arguments how, under the influence of external factors, the ancient heritage of the Roman Empire, local natural climatic conditions and architectural and construction traditions, the signs of the national identity of the Algerian Islamic School of Architecture were formed. It has specified the manifestations of national identity and borrowed traditions in the architecture of mosques, and has developed recommendations for designing of new mosques in the national forms.The Islamic Architecture School of Algeria was formed on the background of historical changes, a constant change of ruling dynasties, as well as under the influence of specific climatic conditions and ethnic features.For the first time, the architectural periodization of Algerian mosques with the characteristics of each period was determined (the first period - a combination of Arab, Berber, Persian influences, distribution of a mosques of hypostyle type; the second period - the influence of the Andalusian architecture, the occurrence of large decoration; the third period - the preference for greater functionality in the construction of mosques, the final formation of a Maghreb type mosque; the fourth period did not play a significant role in the periodization of Algerian mosques, but this period was marked by the active construction of madrassahs; the fifth period – the influence of the Spanish and Portuguese architecture and construction traditions, decoration; the sixth period - a period of eclecticism and mixing of traditions under the Ottoman rule).On the basis of the methodology of the system-structural analysis, the principles of location of mosques in the urban environment, planning schemes and proportional construction are determined; the basic elements are analyzed and systematized; the structural layouts and decoration are studied. Mosques are analyzed from the enlarged urban-planning level (location in the urban environment) to the object level (planning, compositional construction) and element-by-element level (component elements of the superstructure of the mosque, structural systems, decorative finishing of facades and interiors). Then, the peculiarities of different hierarchical levels of mosques are compared with the architectural periodization and geography of location, which enables identifying national signs and external influences in the Algerian Islamic architectural school.It has been proved that the national forms of the mosques of Algeria are expressed as follows: in the domeless Maghreb and Kharijites mosques; in the prismatic minaret with several tiers or the tapered upward minaret with acute-angle elements of crowning, taking into account seismic activity; in the use of a hypostyle type mosque with crowning of each nave with a double sloping roof; and in the use of lightweight wooden roof structures.According to the method of system-structural analysis, the thesis has formulated the determining features of national identity and external influences in the architecture of Algerian Mosques since 11th century till 1830; it has been determined the regions with manifestation of signs of national identity in the architecture on the border with Morocco and in the valley of the M'zab river and regions with a combination of multiculturalism in architecture on the Mediterranean coast and on the border with Tunisia.The practical recommendations for the planning of mosques in national forms are formulated - separately for the mosques of the Maghreb type and for the Kharijites mosques. It has been proved that the process of construction of new mosques should be in parallel with the development of the protection of monuments and restoration activities by expanding the list of objects under state protection and are included in the State or World Monuments Registry.

Дисертацію присвячено дослідженню соціальних мереж як інструменту впливу на трансформацію еліт в арабському світі. Встановлено, що соціальні мережі та сучасні засоби комунікацій використовуються дедалі частіше при мобілізації широких мас населення. Досліджено, що інтернет відіграє роль ефективного інструменту для створення та руйнування соціальних суб'єктів, як це спостерігалося під час хвилі демократичних революцій у країнах Близького Сходу і Північної Африки. Виявлено, що соціально-комунікаційні технології в соціальних мережах були основним засобом популяризації рухів і публічного контакту із зовнішнім світом під час подій «Арабської весни». Розкрито, що за допомогою соціальних мереж раніше розрізнені спільноти швидко об'єднувалися через Інтернет у групи із загальною метою, планували й організовували спільні акції протесту. Ключові слова: соціальні мережі, арабський світ, «Арабська весна», еліти, революція.^UThe dissertation is devoted to the social networks study as a tool of influence on the Arab world elite's transformation. The modern Arab world is one of the most complex social systems in the global world. Firstly, it is a separate civilizational phenomenon, with the core being quite firmly entrenched in the framework of two continents – Asia and Africa, – having its own quite powerful branches to other content, Europe and America in particular. Secondly, this world consists of various subsystems, sometimes contradicting each other – up to mutual destruction. The reason for this is a different level of social, political, cultural, and economic development destabilizing the Arab world. The most consolidating element of the Arab world is Islam – one of the largest world religions. In fact, the Arab world was formed as a single social system only in virtue of the Islamic religion, resulting in it still remains an influential international factor, despite various internal contradictions and shocks. The need for a thorough theoretical analysis of the features and level of the social networks influence on both the process of social development and the Arab world elite's transformation in the process of revolutionary events at beginning of the XXth century makes this study significance. The study focuses on events that changed political life in a vast space and entered the scientific discourse as the «Arab Spring» and the Twitter/Facebook revolution. The latter identified the main scenarios of the Middle East protests in the form of an unprecedentedly active involvement of participants in the process of using information and communication technologies in most social networks, which influenced the elite's transformation. The chronological framework covers the 2010–2015 periods. The lower chronological border is associated with the beginning of the protests deployment in social networks in Tunisia, which led to revolutionary events in several Arab countries. The upper border is associated with the final cessation of active protests in the Arab countries, in particular in Bahrain, Egypt and Yemen, with the civil war beginning in the latter one. The geographical scope of the study covers the countries of the Arab world, primarily such as Tunisia, Egypt, Libya, Yemen, Syria and other territories of the Middle East. The paper studies the level of Internet accessibility in the Arab world. Thus, the information and communication technologies made it possible to use mobile TVsystems and various gadgets connected to the Internet and resulted in growing the number of its social networks users. Just on the eve of the Arab Spring, in 2010, the media began to create an information space and lay down the ideological basis of the protest. Social networks have provided Arab citizens with the opportunity to speak out about their choice and to attract a large number of citizens both within the country and abroad through sharing personal thoughts and observations of what is happening. Media channels also provided citizens with the opportunity to get news from not «censored» sources. And it helped to perceive news programs from various sources, and not just those highlighted by their own state-controlled media. Therefore, social networks during the «Arab Spring», been originally created as virtual communication zones, unexpectedly turned out to be a serious alternative to the traditional media, been under severe pressure from censorship in individual countries. Based on this, it is established that the people's virtual solidarity, as a new phenomenon, had an important place in the course of those events. As a result, some countries' authorities drew their attention to this phenomenon and made significant efforts (blocking social networks) to take them under their control. Most of the popular communities created in the Arabic-language segment of social networks used materials of a similar orientation, the main characteristics of which should be pointed out: emotional colouring; brevity and simplicity of theses; a high-quality audio-visual realization. Horizontal connections between users played a significant role of the social networks gaining its popularity as the main information source; that is, the very nature of the network with all participants been connected and able to freely share information. Social networks and modern means of communication are increasingly being used to mobilize the masses. The Internet plays the role of an effective tool for creating and destroying social actors, as it was observed during the wave of democratic revolutions in the countries of the Middle East and North Africa. Social communication technologies in social networks were the main means of popularizing movements and public contact with the outside world during the events of the Arab Spring. Key words: social networks, the Arab world, «Arab Spring», elites, revolution.

Дисертація присвячено дослідженню сучасного механізму регіональної інтеграції країн-членів Ліги арабських держав (ЛАД) і стратегічним напрямам їх інтеграційної взаємодії на двосторонньому та багатосторонньому рівнях в умовах глобальної лібералізації економічних зв'язків. Актуальними проблемами сьогодні є сучасні форми взаємодії арабських держав у контексті регіональних трансформаційних зрушень; комплементарні та альтернативні пріоритети арабських держав при укладанні інтеграційних угод; підходи до порівняльного оцінювання особливостей взаємозв'язку експортних стратегій та ресурсозабезпечення країн-членів ЛАД в умовах зростання ролі інституційних чинників у формуванні регіональних інтеграційних угруповань (РІУ); сучасні галузеві і регіональні можливості торговельно-економічного співробітництва України з країнами-членами ЛАД.У дослідженні надається характеристика таким питанням, як: критерії формування і генеза міжнародних інтеграційних процесів на основі концептуальних підходів поєднання аналітичних та ймовірнісних моделей; рушійні сили трансформації інтеграційно-орієнтованих напрямів співробітництва країн ЛАД в умовах регіональної і трансрегіональної інтеграції та системи мережевих відносин між суб'єктами РІУ; сучасні форми взаємодії арабських держав шляхом як створення «платформ» досягнення конкурентних переваг, так і формування «зон синхронізації» спільних економічних політик; інтеграційний механізм країн ЛАД, функціонуючий на основі співвідношення торговельних стратегій таресурсозабезпечення; пріоритети країн ЛАД при укладанні інтеграційних угод у межах моделі «різношвидкісної» інтеграції; вплив ендогенних факторів на рівень «уразливості» та «коригування» стратегій «м'якої» інтеграції національних фінансових ринків країн ЛАД у рамах сучасної ісламської фінансово-економічна моделі; структуризація поточних і перспективних обмежень на шляху поетапного і поступового інтеграційного співробітництва країн ЛАД на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.Наукова новизна одержаних результатів полягає у системно-науковому аналізі теоретико-методологічних засад регіональної економічної інтеграції, виявленні її особливостей у країнах ЛАД, обґрунтуванні пріоритетів розвитку торговельного співробітництва України з державами арабського регіону.^UThe dissertation is devoted to the research of the modern mechanism of regional integration of the member countries of the League of Arab States (LAS) and strategic directions of their integration interaction at bilateral and multilateral levels in theconditions of global liberalization of economic relations. Current issues today are modern forms of interaction between Arab states in the context of regional transformation; complementary and alternative priorities of the Arab states in concluding integration agreements; approaches to the comparative assessment of the peculiarities of the relationship between export strategies and resource provision of the LAS member countries in the context of the growing role of institutional factors in the formation of regional integration groups (RIG); modern sectoral and regional opportunities for trade and economic cooperation of Ukraine with LAS member countries.The study describes such issues as: criteria for the formation and genesis of international integration processes based on conceptual approaches to a combination of analytical and probabilistic models; driving forces of transformation of integration-oriented directions of cooperation of the LAS countries in the conditions of regional and trans-regional integration and system of network relations between subjects of RIG; modern forms of interaction between the Arab states by creating both "platforms" for achieving competitive advantages and forming "zones of synchronization" of common economic policies; integration mechanism of the LAS countries, functioning on the basis of the ratio of trade strategies and resource provision; priorities of LAS countries in concluding integration agreements within the model of "multi-speed" integration; the impact of endogenous factors on the level of "vulnerability" and "adjustment" of strategies for "soft" integration of national financial markets of the LAS countries within the modern Islamic financial and economic model; structuring current and future constraints on the path of gradual and gradual integration cooperation of the LAS countries at the bilateral and multilateral levels.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 – «Література зарубіжних країн». Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2020.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню еволюції жанру новели в літературі арабських країнах Перської затоки ХХ – поч. ХХІ ст. Зокрема робиться спроба виявити ідейно-тематичні та стильові особливості новели на різних етапах її розвитку.У межах висвітлення наукової проблеми було досліджено жанр новели як літературне явище в західній та арабській літературознавчій науці, розглянуто арабську оповідну традицію та її вплив на формування новели як жанру на Арабському Сході, а також окреслено становлення та розвиток жанру новели в Єгипті та країнах Леванту, яка вплинула на формування жанру новели в літературі Арабських країн Перської затоки.Щоб комплексно розкрити еволюцію жанру новели в літературі арабських країн Перської затоки, були з'ясовані передумови формування жанру в цих країнах: історико-політичні фактори культурного піднесення, соціально-культурні та економічні чинники розвитку літературного процесу, а також релігійний фактор та вплив цензури на розвиток сучасної літератури; запропоновано періодизацію розвитку жанру новели та з'ясовано її тематичні та стильові особливості на етапах становлення та художньої зрілості; досліджено еволюцію жіночої новелістики, визначено роль жінки в розбудові й удосконаленні жанру, окреслено здобутки жіночої новелістики; простежено еволюцію проблематики в новелістиці країн Перської затоки, визначено теми спільні для новелістики всіх країн регіону, відповідно до часових рамок, коли ці теми порушувалися, а також розглянуто стильові особливості новели в літературі арабських країн Перської затоки на прикладі характерних творів, починаючи від романтичних, закінчуючи модерністськими.^UThesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.01.04 – “Literature of foreign countries” Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2020.This thesis examines the evolution of the short story genre in Arabian Gulf literature in the 20th – the early 21st century. As part of the investigation of the scientific problem, we examined the definition of the short story genre in Ukrainian, English, and Arabic studies of literature. The scholars refer to distinctive features of the short story genre its laconicism, lyricism, psychological component; the author's immersion in the world of internal reflections, the tension of the plot.In Arabic studies of literature, the Arabic term al-qiṣṣah al-qaṣīrah (literally ‘short story') corresponds to the English term short story. The formation of this term took place at the beginning of the 20th century. After studying the definitions of the genre al-qiṣṣah al-qaṣīrah given by Arab literary critics, we have convinced that it has the same features as the short story genre in English and Ukrainian literature. It is worth mentioning that Arab writers rely on the works of European literary critics when defining the features of the short story genre.We considered it necessary to examine the definitions of a new genre in Arabic literature – al-qiṣṣah al-qaṣīrah ğiddan (literally ‘very short story') given by Arabic scholars. One should distinguish al-qiṣṣah al-qaṣīrah ğiddan from the short story despite some similarities between these two genres of modern Arabic literature. Among distinguishing features of this genre are its small volume (from half a page to several sentences) and the wide use of tropes and allegorical images.The study of Arabic narrative tradition showed that the short story in Modern Arabic literature has been developing on a rich ground. One can find in Medieval Arabic literature some prose genres that we can consider them the forerunners of the modern short story: musāmarah, ḥikāyah, nawādir, sīrah, qiṣṣah, makāmah. We should admit that the use of the makāmah form by modern Arab writers became the first step to the formation of the Arabic short story.

Проаналізовано фундаментальні, прикладні та наукові дослідження з питань формування закладів охорони здоров'я; сформульовані основні етапи зародження та історичного розвитку лікувальних закладів на теренах України; виявлені особливості становлення мережі вітчизняних дитячих лікувальних закладів; розглянуто досвід містобудівної організації системи охорони здоров'я у провідних країнах світу (Сполучені Штати Америки, Німеччина, Франція, Великобританія), виявлені світові тенденції архітектурно-містобудівного розвитку медичних закладів на прикладі провідних країн світу з ефективності та якості організації системи охорони здоров'я (Гонконг, Сінгапур, Об'єднані Арабські Емірати). Містобудівну систему закладів охорони здоров'я розглянуто на трьох містобудівних рівнях (мережі закладів первинного, вторинного та третинного медичного обслуговування), удосконалено механізми формування госпітальних округів та запропоновано уведення госпітальних регіонів. Науково обґрунтовано новий містобудівний об'єкт  систему дитячих лікувальних комплексів. Представлена нова типологія закладів охорони здоров'я, яка враховує стратегічні положення реформи медичної сфери. На основі архітектурно-містобудівних принципів розроблено концепцію містобудівного розвитку системи закладів охорони здоров'я. Запропоновано методи та прийоми містобудівної організації системи дитячих лікувальних комплексів із урахуванням особливостей та відмінностей різних типів і розмірів населених пунктів. Удосконалено нормативне забезпечення щодо проектування закладів охорони здоров'я. Представлені прогнозні моделі сценарію територіально-просторового розвитку системи дитячих лікувальних комплексів.^UFundamental, applied and scientific studies on the formation of healthcare institutions are analyzed; formulated the main stages of the origin and historical development of medical institutions in Ukraine; the features of the formation of a network of Ukrainian children's medical institutions are revealed; the experience of urban planning organization of the healthcare system in the leading countries of the world (USA, Germany, France, Great Britain) is examined, global trends in the architectural and urban planning of medical institutions are identified using the example of leading countries in the efficiency and quality of healthcare system organization (Hong Kong, Singapore, United Arab Emirates).The urban planning system of healthcare institutions is considered at three urban levels (the network of primary, secondary and tertiary medical care institutions), the mechanisms for the formation of hospital districts have been improved, and the introduction of hospital regions has been proposed. Scientifically substantiated a new urban development facility  a system of children's medical complexes  complex and dynamic, hierarchically subordinate integrated subsystem of the urban system of healthcare institutions, which represents the integrity of children's medical institutions and integrated children's wards within the networks of primary, secondary and tertiary levels of healthcare within a defined area (country, country settlement), which provides for interconnected territorial and spatial functioning with ancillary medical, scientific-medical, educational-medical and industrial, administrative institutions as a part of hospital districts. Primary care for children is offered at primary care settings within family medicine; at the secondary level  in the integrated paediatric wards of secondary care hospitals; at tertiary level  in specialized children's hospitals and in integrated children's wards of other tertiary care hospitals. A new typology of healthcare institutions is introduced, which takes into account the strategic provisions of medical reform.The concept of town-planning development of the system of healthcare facilities has been developed, which takes into account the new basic medical provisions: focus on people, results and implementation; strengthening primary care; availability of healthcare; freedom of choice of medical institution and doctor; development of public-private and private medical sphere. The principles of territorial and spatial development of the urban system of healthcare institutions are formulated. systems of medical institutions. Methods and techniques of town-planning organization of a system of children's medical complexes are proposed taking into account the peculiarities of differences of different types and sizes of settlements. The regulatory support for the design of healthcare facilities has been improved. Recommendations were given on the integration of children's wards into new types of secondary care hospitals, the reorganization of multidisciplinary children's hospitals in the largest cities of Ukraine (Kyiv, Kharkiv, Odessa) and their inclusion in the urban network of tertiary care facilities within hospital regions. In order to adapt the urban planning system of healthcare facilities to an excellent heterogeneous urban environment, it is proposed to introduce treatment clusters designed to combine different levels of care in one medical facility or complex. A typology of 4 treatment clusters that combine the functions of primary and secondary, secondary and tertiary, primary and tertiary as well as complex synthetic medical care is presented. Provisions on utilizing the potential of medicinal properties and aesthetizing the architectural environment of healthcare institutions have been disclosed. The simulation results are presented, which demonstrate the forecast scenarios for the development of the system of pediatric medical complexes at the national level of the urban development network of primary care establishments and the integrated hospital network. Model scenarios include time projections for 2030, 2040, 2050, 2060, and 2100.

Об'єкт дослідження – лексикографічні статті, пов'язані з концептом арабский мир, зокрема назви предметів одягу, страв арабської кухні та конфесійного арабського дискурсу, а також текстові фрагменти із цими поняттями.Мета дослідження – виявити та описати мовні та мовленнєві засоби вербальної репрезентації концепту арабский мир для правильного розуміння їх значень та руйнування наявних стереотипів.Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження, як-от: індукція, дедукція, узагальнення, аналіз та синтез. Лінгвістичні методи охоплюють дефінітивний, тезаурусний, контекстний, контрастивний, компаративний, компонентний, дистрибутивний, дескриптивний.Теоретична значущість дисертації зумовлена її спрямуванням на вирішення сучасних проблем семантики та лінгвокультурології. Одержані результати дослідження поглиблюють знання про поняття, пов'язані з концептом арабский мир. У роботі визначено особливості вербалізації цього концепту в словниках та в Національному корпусі російської мови.Практична значущість одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її висновки та узагальнення є внеском в теорію лінгвокультурології та концептології. Отримані результати можуть бути застосовані в теоретичних курсах з лінгвокультурології російської мови, когнітивної лінгвістики. Окремі результати можуть виявитися корисними під час напрацювання навчально-методичних матеріалів з когнітивної лінгвістики для студентів-русистів, а також для написання курсових та кваліфікаційних робіт. Зафіксований і проаналізований у дисертаційній праці фактичний матеріал є цікавим для підготовки навчальних посібників і підручників з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці. Водночас дослідження стане корисним для істориків, культурологів, етнографів і краєзнавців.Нaукова новизнa полягає в тому, що в роботі вперше комплексно досліджено та описано засоби вербальної репрезентації лінгвокультурного концепту арабский мир, які охоплюють такі сфери, як-от: географія, історія, культура, мистецтво, побут, мова, релігія. Перспектива подальшого дослідження полягає в розширенні аналізу географічного та побутового аспектів вербалізації арабского мира в російській мові та порівняння зі сприйняттям арабского мира носіями української мови.^UThe object of the study is lexicographical articles related to the concept of the Arab world, including the names of clothing, dishes of Arabic cuisine and religious Arabic discourse, as well as text fragments with these concepts.In the dissertation we aim to identify and describe the language and speech means of verbal representation of the concept of the Arab world for a correct understanding of their meanings and dispelling existing stereotypes.Research methods such as induction, deduction, generalization, analysis and synthesis are used in the paper. Linguistic methods include definitive, thesaurus, contextual, contrastive, comparative, component, distributive and descriptive.Theoretical value of the dissertation is due to its focus on solving contemporary problems of semantics and cognitive linguistics. The results of the study deepen the knowledge of the concepts associated with the concept of the Arab world. The peculiarities of verbalization of this concept in dictionaries and in the National Corpora of the Russian language are determined in the paper.The practical relevance of the obtained results of the dissertation is that its conclusions and generalizations are a contribution to cognitive linguistics. The obtained results can be applied in theoretical courses on linguoculturology of the Russian language, cognitive linguistics. Some results may be useful in the development of teaching materials on cognitive linguistics for Russian students, as well as for writing term and qualifying papers. The factual material recorded and analyzed in the dissertation can be used for the preparation of textbooks and textbooks on cognitive linguistics, in lexicographic practice. At the same time, research can be useful for historians, culturologists, ethnographers and local historians.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time the paper comprehensively researched and described the means of verbal representation of the concept of the Arab world, which covers such areas as geography, history, culture, art, life, language, religion.Directions for future research. The prospect of further research is to expand the analysis of geographical and everyday aspects of verbalization of the Arab world in the Russian language and comparison with the perception of the Arab world by native speakers of the Ukrainian language.

Дисертація є першим в українському музикознавстві науковим дослідженням музичної культури Кримського півострова із урахуванням її генетичної природи. З метою осмислення музичної культури Криму у діалогічному екзистенціонуванні звернено увагу на проблему діалогу як ключової категорії філософського знання. Філософський підхід, пріоритетом якого є етична складова діалогічного співіснування у дискурсі «Я-Інший», створює умови задля якісної – комплементарної міжкультурної комунікації «Захід-Схід».Амбівалентна діалогічність культурних впливів, генерованих як Заходом, так і Сходом, визначила особливість та унікальність музичного ландшафту Криму. І цей ландшафт вже в другій половині XIX – першій половині XX століть зайняв свою ланку у загальноєвропейському орієнталістичному проекті.Враховуючи географічно сформовані шляхи перетину східних та західних впливів на Кримському півострові, у контексті історичної ретроспективи орієнталізму, як феномену європейського мистецтва, закцентовано діалог Заходу з країнами Близького Сходу. Ідеться про імпульси, що походили із Єгипту, Вавилону, Стародавньої Іудеї, Сирії, пізніше – Елінізованої Греції, з арабського халіфату (Іспанія), а також із Туреччини. Спостереження за трансформаціями діалогічності «Захід-Схід», що відбувалися у просторі літературного, образотворчого, й особливо музичного мистецтв, свідчать про поступове зближення обох світів.Пошуки генетично подібної Криму та, водночас, орієнтально репрезентативної культури, актуалізували конкретизацію імагопозиції «іспанізмів» у композиторській творчості. На прикладі іспанського orient'у окреслено аспекти контактного діалогу: регіонально-географічний, що передбачає культурний обмін за участю митців-пілігримів, які свідомо стають учасниками культурного діалогу; дистанційно-інформаційний, що здійснюється на відстані через посередників; генетичний, існуючий на підсвідомому рівні він проявляється в певний момент, керуючи творчим актом.Одним із основних завдань дослідження було вивчення та презентація ретрансляції кримського оrient'у через професійну музичну творчість. Для цього, насамперед, постала проблема відтворення музично-історичного процесу Криму, періодизація якого продиктована нашаруванням основних етнічних компонентів, що брали участь у формуванні автохтонного кримськотатарського етносу, який й по сьогодні залишається репрезентантом культури Кримського півострова.Виокремлення значних явищ та творчих постатей, що сприяли розвитку музичної культури півострова, надає змогу стверджувати, що періодом її найвищого розквіту була доба Кримського середньовіччя. Наповнена розмаїттям мистецьких галузей (релігійна музика, творчість поетів-співців, музично-поетична творчість кримської аристократії, військова музика, побутова обрядова музична творчість, музика театральних вистав), відмічена демократизмом творчого співіснування, ця доба відрізнялась домінуванням східного вектору культурного розвитку. Саме цей вектор в подальшому й визначив місце Криму у такому найпотужнішому європейському проекті як орієнталізм, що мав місце вже наприкінці XIX – початку XX століть. Імпульси, які на той час йшли зсередини півострова на зустріч європейському модерну за участю видатних кримських діячів (І. Гаспринського, А. Рефатова, Я. Шерфедінова та багатьох інших) були проявами іманентної кримському культурному простору діалогічної екзистенції. З іншого вектору орієнтально забарвлені твори російських композиторів (М. Мусоргського, М. Глінки, О. Глазунова, М. Римського-Корсакова), етномузикологічні зацікавлення українських митців-науковців (М. Лисенка, К. Квітки, А. Кончевського) – все це може бути розцінено як спроби творчого осмислення кримськотатарського музичного фольклору, що відбувалися на тлі регіонально-географічних контактів. Також на прикладі творчості О. Спендіарова, А. Караманова виокремлено парадигми генетичного аспекту діалогічності «Захід-Схід».В дослідженні актуалізована проблема інтеграції в український культурний контекст генерації кримських композиторів, музикантів сучасності, серед яких: Е. Емір, Дж. Каріков, М. Халітова та ін.^UThe thesis is the first scientific study of the musical culture of the Crimean Peninsula in Ukrainian musicology, taking into account its genetic nature. In order to understand the musical culture of Crimea in dialogical existention, attention is drawn to the problem of dialogue as a key category of philosophical knowledge. The philosophical approach, whose priority is the ethical component of dialogical coexistence in the discourse "I-the other", creates conditions for high-quality – complementary intercultural communication "West-East".The ambivalent dialogic nature of cultural influences generated by both the West and the East has determined the peculiarity and uniqueness of the musical landscape of Crimea. And this landscape already in the second half of the XIX – first half of the XX centuries took its link in the pan-European оrientalist project.Taking into account the geographically formed ways of crossing Eastern and Western influences on the Crimean Peninsula, in the context of a historical retrospective of orientalism as a phenomenon of European art, the dialogue between the West and the countries of the Middle East is focused. We are talking about impulses that came from Egypt, Babylon, ancient Judea, Syria, later – Elinized Greece, from the Arab Caliphate (Spain), as well as from Turkey. Observations of the West-East dialogic transformations that took place in the space of literary, visual and especially musical arts indicate a gradual convergence of both worlds.The search for a genetically similar Crimea and at the same time an orientally representative culture actualized the concretization of the imagoposition of "Hispanisms" in the composer's work. Using the example of the Spanish orient'у, aspects of the contact dialogue are outlined: regional-geographical, in which cultural exchange is carried out with the participation of pilgrim artists who consciously become participants in cultural dialogue; remote information, which involves the transmission of information at a distance through intermediaries; genetic, which exists on a subconscious level and manifests itself at a certain point, controlling the creative act.One of the main tasks of the study was to study and present the retransmission of Crimean оrient through professional musical creativity. For this purpose, first of all, the problem of reproducing the musical and historical process of the Crimea arose. The periodization of the musical and historical process of Crimea is primarily dictated by the layering of the main ethnic components that participated in the formation of the autochthonous Crimean Tatar ethnic group, which still remains a representative of the culture of the Crimean peninsula.The identification of significant phenomena and creative figures that contributed to the development of the musical culture of the peninsula allows us to assert that the period of its highest flourishing was the era of the Crimean Middle Ages. Filled with a variety of artistic branches (religious music, creativity of poets-singers, musical-poetic creativity of the Crimean aristocracy, military music, household ceremonial musical creativity, music of theatrical performances), marked by the democracy of creative coexistence, this era was characterized by the dominance of the eastern vector of cultural development. It was this vector that later determined the place of Crimea in such a powerful European project as оrientalism, which took place already in the late XIX – early XX centuries. The impulses that at that time were coming from within the peninsula to meet European modernity with the participation of prominent Crimean figures (I. Gasprynsky, A. Refatov, Y. Sherfedinov and many others) were manifestations of dialogical existence immanent to the Crimean cultural space. On the other hand, the works of Russian composers (M. Mussorgsky, M. Hlinka, A. Hlazunov, N. Rymsky-Korsakov), ethnomusicological interests of Ukrainian artists (M. Lysenko, K. Kvitka, A. Konchevsky) – all this can be regarded as attempts to creatively understand the Crimean Tatar musical folklore.Also, on the example of the works of A. Spendiarov and A. Karamanov, the paradigms of the genetic aspect of dialogicism "West-East" are highlighted.The study also raises the issue of integration into the Ukrainian cultural context of the generation of Crimean composers, contemporary musicians, including: E. Emir, J. Karikov, M. Khalitova and others.

Дисертація присвячена розв'язуванню актуальної і практично важливої проблеми формування культури способу життя учнівської молоді. Окреслено науково-теоретичні основи формування культури способу життя в контексті цивілізаційного та культурологічного підходів з урахуванням особливостей українського націєтворення. Наголошено, що спосіб життя особистості детермінується комплексом проблем: економічних, соціальних, демографічних, екологічних та інших, що визначає форми самоствердження (позитивні та негативні) особистості. Спосіб життя розглядається як індивідуально-практична характеристика засвоєної культури, яка, у свою чергу, є визначеним еталоном способу життя особистості. Визначено змістову сутність культури способу життя учнівської молоді через уточнення поняття «культура способу життя» як рівня вдосконалення різноманітних сфер людського життя і діяльності, в яких подані гідні умови життя носія (або суб'єкта способу життя), що постійно змінюються, а своєрідним фундаментом ціннісної орієнтації і мотивації поведінки виступають моральні цінності, що апелюють до вільного вибору особистості і підкріпляються внутрішньоособистими формами самоконтролю та самоствердження» та виокремлення інших основних понять (культура, спосіб життя, здоров'я, діяльність, соціальний добробут, здоровий спосіб життя); критерії і показники культури способу життя учнівської молоді.^UThis thesis is dedicated to solving the topical problem of practical importance regarding forming the culture of student youth's way of life. It has been emphasized that Ukrainian culture as a holistic system of humanistic content forms the creative self-awareness of Ukrainians as a nation and a component of world civilization. Culture should be considered in the context of material and spiritual production, inclusion in the sphere of interethnic spiritual synthesis and interaction, an integral component of which is education. This ensures the integrity of cultural development of the nation, state, noosphere. The scientific and theoretical bases of forming the way of life culture in the context of civilization and culturological approaches, including features of the Ukrainian nation-building, have been outlined. The way of life has been considered as an individually-practical characteristic of the acquired culture, which, in its turn, is a certain standard of individual's way of life.The semantic essence of the culture of student youth's lifestyle has been determined by clarifying the concept of "the lifestyle culture" as a level of improvement of various spheres of human life and activity, which presents decent living conditions of the subject of lifestyle. The basis of orientation and behavior motivation are moral values that appeal to the free choice of personality and are supported by intrapersonal forms of self-control and self-affirmation" and the separation of other basic concepts; criteria and indicators of the culture of student youth's lifestyle.Integral indicators of a way of life have been outlined: actions of the subject of activity, culture of the way of life, social well-being. The peculiarities of the national character in its projections have been determined, which specify the special dimension of life, form the way of life and, accordingly, the culture of the way of life in a particular social community.The peculiarities of the formation of the culture of student youth's lifestyle in the second half of the twentieth century in the Soviet (1959-1991; subject-content aspect) and post-Soviet (1991-2002; functional aspect) era with extrapolation of productive experience have been characterized in order to implement it in modern educational institutions (sociocultural and information-communication aspect), which determined the expansion of the upper chronological limit. The first stage is represented by theoretical and practical achievements of Soviet teachers on the formation and maintenance of young people's healthy lifestyle, especially in educational institutions: the innovative system of health care by V. Sukhomlinsky (60-70s); scientific and practical research in the field of population health ("School of Scientific Foundations of Health" (I. Berezin, Y. Dergachev), 80s); I. Brekhman's research (concept of a new scientific direction - valeology, 90s) and others. Created at the Institute of Age Physiology of RAO (Russian Academy of Education) model of systematic integrated work to preserve and strengthen the health of students and teachers in educational institutions provided for the practice of organizing the activities of "schools of health" and consisted of six blocks: system, balance, creating success in education, development in education, complement, partnership. At the second stage, realization of the strategic purpose of education development in Ukraine became the leading activity on formation of culture of student youth's way of life – creation of viable system of continuous training and education, providing opportunities of spiritual self-improvement of the person, formation of intellectual and cultural potential as the highest value of the nation and introducing such an activity to educational institutions that would contribute to the preservation and strengthening of students' and teachers' health by creating an appropriate social and physical environment, purposeful work on the formation of valeological consciousness and a healthy lifestyle.Sociocultural and information-communication aspect of forming a culture of health and the formation of a healthy educational environment involves active promotion of a healthy lifestyle, education of a conscious attitude to their own health and the health of others as the highest social value through cross-sectoral and professional activities of educational institutions. The development of Ukrainian pedagogy in the second half of the twentieth century has been outlined for the first time, particularly in the field of forming a culture of student youth's lifestyle for implementation in educational institutions of Arab countries (in particular, Jordan); recommendations for the rehabilitation of student youth's health have been offered.

Дисертаційне дослідження присвячене специфіці та особливостям політичних трансформацій в державах Аравійського півострова. У роботі зосереджується увага як на внутрішньополітичних змінах у країнах даного регіону світу, так і в зовнішньополітичному вимірі, розглядаючи їх в контексті регіонального та глобального розвитку.Визначено соціально-політичну специфіку держав цього регіону, яка полягає в тому, що саме на цьому півострові фактично всі країни мають сталі традиції державотворення.Поглиблено розуміння ключових внутрішньополітичних змін у даному регіоні, а саме – модернізація політичних систем, фундаментальні реформи в освіті і гендерні політиці. Ключовим фактором модернізації політичних систем визначено процес глобалізації, який на функціонування цих країн впливає як інтеріорно, так і екстеріорно.Виявлено особливості зовнішньополітичного вектору аравійських регіонів.Ключові слова: політичні трансформації, країни Аравійського півострова, близькосхідний регіон, модернізація політичних систем, внутрішньополітичні трансформації, освітня реформа, гендерна політика, зовнішньополітичний вектор.^UThe dissertation is devoted to the specifics and peculiarities of political transformations in the states of the Arabian Peninsula. The paper focuses on both20domestic and foreign policy changes in the countries of a given region of the world, considering them in the context of regional and global development and foreign policy dimension.The socio-political specificity of the countries of this region is determined, which is that it is on this peninsula that virtually all countries have stable traditions of state formation. Because of this, the phenomenon of "Islamization" of politics in general and of all kinds of political processes, in particular, are mostly present in them. That is why this feature leads to the impossibility of fully democratizing Arab countries in accordance with Western standards and thereby avoiding drastic changes in their political life.A deeper understanding of the key political changes in the region, namely, the modernization of political systems, fundamental reforms in education and gender policies.The dissertation in the process of working on this work identified three trends that contributed to the political transformations in the Arab countries: first, Western countries increasingly understand the impossibility of full translation of their own political ideals and values in the political systems of these countries; the West's inability to fully transfer its own models of political systems is due not only to the existence of stable traditions in the countries of the region, but also to the presence of its own history of formation and development of transformational processes in political life; Although it is generally accepted that Western politics, with its multifaceted nature, is a model for the whole world, the perception of them by the Arabian countries as absolutely correct for political transformations is quite contradictory and ambiguous.The peculiarities and importance of educational reform in the Arab countries, which undoubtedly concerns not only the current state of socio-political life of the Arab countries, but also their future, are substantiated. It is at the level of educational and scientific institutions that active interaction with European and American relevant institutions began to take place, the system of academic mobility of teachers, students and scientists began to work, which testifies not to "closed" but to "openness" of this sphere of society in the studied region. Based on such close cooperation with foreign research and educational institutions, the infrastructure of universities and research institutions has expanded, and graduates of Arabian universities are becoming increasingly competitive in the labor market and in Western countries.The dissertation proved the fundamental importance of reform in gender policy, which changed not only the understanding of the importance of women in the society of Arab countries, but also its role in the context of the formation and functioning of political processes and political institutions. Women are no longer the object but the subject of political life in the countries of the region, and thus a whole network of institutions has been created for this purpose, in which the best traditions of the Western understanding of gender policy have been implemented.It were revealed the key peculiarities for foreign policy vector of Arabian regions. Accordingly, concertation and cooperation with Western (Europe and the USA) and / or Eastern (Russia, China, etc.) partners took place not only in the context of the functioning of certain countries in the activities of regional or world organizations, but also in accordance with the specifics of participation of that countries in their internal activities.Key words: political transf

Метою дисертації є виявлення відповідності сучасних доктринальних основ та практичної близькосхідної політики Турецької Республіки національним інтересам країни. У межах дослідження дисертанткою уперше: обґрунтовано прагматичний характер активізації турецько-катарського альянсу на основі прихильності до політичного ісламу, певних релігійно-політичних сил («Брати-мусульмани», ХАМАС), наявності спільних регіональних противників (Єгипту, Саудівської Аравії, ОАЕ), особливо після початку дипломатичної та продовольчої блокади Катару у 2017 р.; досліджено зближення Туреччини та Йорданії на основі спільного розуміння регіональних викликів (проблема Палестини, зростання ролі Ірану, нестабільність в Іраку, біженці зі Сирії); при цьому такі чинники як партнерство Йорданії з Єгиптом, підтримка Туреччиною ХАМАС, а Йорданією – ФАТХ, прихильність Туреччини до «Братів-мусульман» дестабілізують турецько-йорданські взаємини; запропоновано наукові підходи до розуміння конкуренції Туреччини та Саудівської Аравії, яка на тлі «Арабської весни» отримала висхідну динаміку під впливом військового перевороту в Єгипті у 2013 р., відмінного ставлення до політичного ісламу та «Братів-мусульман», блокування Катару, убивства Дж. Хашкаджі у 2018 р.; з'ясовано причини та наслідки ідеологічної та геополітичної конкуренції Туреччини та ОАЕ під впливом катарської кризи, військових операцій Туреччини в Сирії, розміщення турецьких військ у Лівії, розвідки нафтогазових родовищ на континентальному шельфі Кіпру, конкурентних інтересів у країнах Африканського Рогу; досліджено хвилеподібний характер напруги в турецько-ізраїльських взаєминах під впливом імперативу палестинського питання при збереженні прагматичних торговельно-економічних відносин. Ставиться завдання виведення Туреччини на надрегіональний рівень завдяки відродженню політичного ісламу, османських традицій та ідеології. Однак, попри заперечення Туреччиною характеристики свого зовнішньополітичного курсу на засадах неоосманізму, він став концептуальною основою зовнішньої політики Туреччини на Близькому Сході.Початковою тактикою доктрини «Нуль проблем зі сусідами» була мирна співпраця з країнами-сусідами, однак згодом у неї було привнесено агресивні механізми. Наразі Туреччина перейшла від концепції «Нуль проблем зі сусідами» до практики «Нуль сусідів без проблем», а ізольованість Туреччини на міжнародній арені наростає.^UThe purpose of the dissertation is to identify the compliance of modern doctrinal foundations and practical Middle East policy of the Republic of Turkey with the national interests of the country. Within the research of the dissertation for the first time were developed: the pragmatic nature of the intensification of the Turkish-Qatari alliance based on commitment to political Islam, certain religious and political forces ("Muslim Brotherhood", Hamas), the presence of common regional opponents (Egypt, Saudi Arabia, OA) after the beginning of the diplomatic and food blockade of Qatar in 2017; the rapprochement of Turkey and Jordan is studied on the basis of a common understanding of regional challenges (the problem of Palestine, the growing role of Iran, instability in Iraq, refugees from Syria); at the same time, factors such as Jordan's partnership with Egypt, Turkey's support for Hamas and Fatah's support for Jordan, and Turkey's commitment to the Muslim Brotherhood destabilize Turkish-Jordanian relations; scientific approaches to understanding the competition of Turkey and Saudi Arabia, which is against the background of "Arab Spring" has received upward trend under the influence of the military coup in Egypt in 2013, a different attitude to political Islam and "Muslim Brotherhood" lock Qatar, murder J. Hashkaji in 2018; the causes and consequences of ideological and geopolitical competition between Turkey and the UAE are clarified under the influence of the Qatar crisis, Turkish military operations in Syria, the deployment of Turkish troops in Libya, exploration of oil and gas fields on the continental shelf of Cyprus, competitive interests in the Horn of Africa; the wavelike nature of tensions in Turkish-Israeli relations under the influence of the imperative of the Palestinian question while maintaining pragmatic trade and economic relations.The task is to bring Turkey to a supraregional level through the revival of political Islam, Ottoman traditions and ideology. Thus, despite Turkey's denial of neo- Ottoman characterization of its foreign policy, it became the conceptual basis of Turkey's foreign policy in the Middle East.The tactic of the doctrine of "Zero Problems with Neighbors" was peaceful cooperation with neighboring countries, but later aggressive mechanisms were introduced. Turkey has moved from the concept of "Zero problems with neighbors" to the practice of "Zero neighbors without problems" and Turkey's isolation in the international arena is growing.

Дисертацію присвячено аналізу когнітивних метафор в арабськомовному політичному дискурсі. Зокрема у роботі проілюстровано метафоричне моделювання двох пар концептів – WAṬAN та DAULA («Батьківщина» та «Держава) та ‘ADĀLA та QĀNŪN («Справедливість» та «Закон») у межах арабськомовного дискурсу на матеріалах політичних промов лідерів Лівану, Палестини та Єгипту.У рамах висвітлення наукової проблеми в галузі політичної лінгвістики, політичної лінгвоперсонології та політичної метафорики і, зважаючи на прагматичні цілі та комунікативні стратегії адресанта, встановлено зміст та тематику поняття арабськомовного політичного дискурсу та виявлено специфіку процесів метафоричного моделювання окреслених концептів у його межах.Обґрунтовано специфіку терміна «метафоричне моделювання концепту» як невід'ємної частини політичного дискурсу арабського світу. Проаналізовано характерні риси цього терміна (пряме та опосередковане метафоричне моделювання концепту), що здійснюють істотний вплив на масову свідомість. Проаналізовані когнітивні метафори були структуровані за семантичним принципом.Необхідність здійснення подібного дослідження щодо специфіки політичного дискурсу зумовлена важливістю та актуальністю наукових студій у царині політичної риторики та, відповідно, політичної метафори як необхідного інструментарію для реалізації політичними діячами своїх прагматичних цілей, зокрема – в досягненні впливу на маси та утримання влади загалом.^UThe thesis analyzes cognitive metaphors in Arabic political discourse. In particular, the research aims at illustrating metaphorical modelling of two sets of concepts – WAṬAN and DAULA (‘Motherland' and ‘State') and ‘ADĀLA and QĀNŪN (‘Justice' and ‘Law') in Arabic discourse on the material of political speeches delivered by leaders of Lebanon, Palestine and Egypt.Drawing on achievements in Political Linguistics, Political Linguistic Personology and Political Metaphor Analysis as well as taking into account the addresser's pragmatic objectives and communicative strategies, the study explores the content and the topics of Arabic political discourse alongside with specific metaphorical modelling of the above-mentioned concepts within this discourse.The research argues that ‘metaphorical modelling of the concept' is inherent in political discourse of the Arab world. The paper examines typical features of direct and indirect metaphorical conceptual modelling that noticeably impact on mass consciousness. The cognitive metaphors are subsequently structured in accordance with the semantic principle.The urgency of the investigation into specific properties of political discourse arises from the current interest of linguistic science in political rhetoric and, consequently, in political metaphor as an instrument inevitably employed by politicians in order to achieve their pragmatic goals, i.e., to gain control over mass audience and, in the long run, to exercise power.