Дисертацію присвячено дослідженню соціальних мереж як інструменту впливу на трансформацію еліт в арабському світі. Встановлено, що соціальні мережі та сучасні засоби комунікацій використовуються дедалі частіше при мобілізації широких мас населення. Досліджено, що інтернет відіграє роль ефективного інструменту для створення та руйнування соціальних суб'єктів, як це спостерігалося під час хвилі демократичних революцій у країнах Близького Сходу і Північної Африки. Виявлено, що соціально-комунікаційні технології в соціальних мережах були основним засобом популяризації рухів і публічного контакту із зовнішнім світом під час подій «Арабської весни». Розкрито, що за допомогою соціальних мереж раніше розрізнені спільноти швидко об'єднувалися через Інтернет у групи із загальною метою, планували й організовували спільні акції протесту. Ключові слова: соціальні мережі, арабський світ, «Арабська весна», еліти, революція.^UThe dissertation is devoted to the social networks study as a tool of influence on the Arab world elite's transformation. The modern Arab world is one of the most complex social systems in the global world. Firstly, it is a separate civilizational phenomenon, with the core being quite firmly entrenched in the framework of two continents – Asia and Africa, – having its own quite powerful branches to other content, Europe and America in particular. Secondly, this world consists of various subsystems, sometimes contradicting each other – up to mutual destruction. The reason for this is a different level of social, political, cultural, and economic development destabilizing the Arab world. The most consolidating element of the Arab world is Islam – one of the largest world religions. In fact, the Arab world was formed as a single social system only in virtue of the Islamic religion, resulting in it still remains an influential international factor, despite various internal contradictions and shocks. The need for a thorough theoretical analysis of the features and level of the social networks influence on both the process of social development and the Arab world elite's transformation in the process of revolutionary events at beginning of the XXth century makes this study significance. The study focuses on events that changed political life in a vast space and entered the scientific discourse as the «Arab Spring» and the Twitter/Facebook revolution. The latter identified the main scenarios of the Middle East protests in the form of an unprecedentedly active involvement of participants in the process of using information and communication technologies in most social networks, which influenced the elite's transformation. The chronological framework covers the 2010–2015 periods. The lower chronological border is associated with the beginning of the protests deployment in social networks in Tunisia, which led to revolutionary events in several Arab countries. The upper border is associated with the final cessation of active protests in the Arab countries, in particular in Bahrain, Egypt and Yemen, with the civil war beginning in the latter one. The geographical scope of the study covers the countries of the Arab world, primarily such as Tunisia, Egypt, Libya, Yemen, Syria and other territories of the Middle East. The paper studies the level of Internet accessibility in the Arab world. Thus, the information and communication technologies made it possible to use mobile TVsystems and various gadgets connected to the Internet and resulted in growing the number of its social networks users. Just on the eve of the Arab Spring, in 2010, the media began to create an information space and lay down the ideological basis of the protest. Social networks have provided Arab citizens with the opportunity to speak out about their choice and to attract a large number of citizens both within the country and abroad through sharing personal thoughts and observations of what is happening. Media channels also provided citizens with the opportunity to get news from not «censored» sources. And it helped to perceive news programs from various sources, and not just those highlighted by their own state-controlled media. Therefore, social networks during the «Arab Spring», been originally created as virtual communication zones, unexpectedly turned out to be a serious alternative to the traditional media, been under severe pressure from censorship in individual countries. Based on this, it is established that the people's virtual solidarity, as a new phenomenon, had an important place in the course of those events. As a result, some countries' authorities drew their attention to this phenomenon and made significant efforts (blocking social networks) to take them under their control. Most of the popular communities created in the Arabic-language segment of social networks used materials of a similar orientation, the main characteristics of which should be pointed out: emotional colouring; brevity and simplicity of theses; a high-quality audio-visual realization. Horizontal connections between users played a significant role of the social networks gaining its popularity as the main information source; that is, the very nature of the network with all participants been connected and able to freely share information. Social networks and modern means of communication are increasingly being used to mobilize the masses. The Internet plays the role of an effective tool for creating and destroying social actors, as it was observed during the wave of democratic revolutions in the countries of the Middle East and North Africa. Social communication technologies in social networks were the main means of popularizing movements and public contact with the outside world during the events of the Arab Spring. Key words: social networks, the Arab world, «Arab Spring», elites, revolution.

Об'єктом дослідження є феномен національної ідентичності в політичному процесі, в системі дискурсивних практик і соціальних відносин.Метою дослідження є систематизація концептуальних версій національної ідентичності в Ізраїлі та особливостей їх реалізації в політичному процесі. Методи – дескриптивного та прогностичного аналізів, методів багатофакторного та контент-аналізу. Наукова новизна - визначено розвиток концептуально-теоретичних підходів до проблеми ідентичності в соціальних і політичних науках. Охарактеризовано еволюцію уявлень про націю, націоналізм і національну ідентичність в соціальних і політичних науках. Обґрунтовано доцільність використання «ідентичності» як категорії соціального аналізу. Порівняно існуючі класифікації націй, націоналізму та національної ідентичності та встановлено їх нормативний і аналітичний потенціал. З'ясовано основні підходи до дослідження нації, націоналізму та національної ідентичності та обґрунтовано доцільність використання дискурсивно-когнітивного підходу в нашому дослідженні. Встановлено специфіку досліджень національної ідентичності в Ізраїлі. Визначено національний і етно-конфесійний вимір «плавильного тиглю» в Ізраїлі. Охарактеризовано національний і етно-конфесійний вимір «мультикультуралізму» в Ізраїлі. Встановлено роль і місце мови в концепціях національної ідентичності в Ізраїлі. З'ясовано характер арабомовної громади Ізраїлю та перспективи її подальшого розвитку. Дана оцінка мовній ідентичності громади вихідців з пострадянських країн і перспективам її розвитку в Ізраїлі. Результати - можуть бути використані як науково-практична основа для розробки програм і концепцій соціокультурної взаємодії, а також для налагодження механізмів координації діяльності органів влади в сфері «національної» політики, в навчальному процесі, при підготовці курсів з політології, соціології, культурології, державного управління, соціолінгвістики, юдаїки тощо.^UThe object of study is the phenomenon of national identity in the political process, in the system of discursive practices and social relations.The aim of the study is to systematize the conceptual versions of national identity in Israel and the peculiarities of their implementation in the political process. Methods - descriptive and prognostic analysis, methods of multifactorial and semantic analysis. Scientific novelty - the development of conceptual and theoretical approaches to the problem of identity in the social and political sciences is determined. The evolution of ideas about the nation, nationalism and national identity in the social and political sciences is characterized. The expediency of using "identity" as a category of social analysis is substantiated. The existing classifications of nations, nationalism and national identity are compared and their normative and analytical potential is established. The main approaches to the study of nation, nationalism and national identity are clarified and the expediency of using the discursive-cognitive approach in our study is substantiated. The specifics of the study of national identity in Israel have been established. The national and ethno-confessional dimension of the "melting crucible" in Israel has been determined. The national and ethno-confessional dimension of "multiculturalism" in Israel is described. The role and place of language in the concepts of national identity in Israel are established. The nature of the Arabic-speaking community of Israel and prospects for its further development are clarified. Assessment of the linguistic identity of the community of immigrants from post-Soviet countries and prospects for its development in Israel. The results - can be used as a scientific and practical basis for developing programs and concepts of socio-cultural interaction, as well as to establish mechanisms for coordinating the activities of government in the field of "national" policy, in the educational process, in preparing courses in political science, sociology, culturology, public management, sociolinguistics, Judaism, etc.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 – «Література зарубіжних країн». Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. – Київ, 2020.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню еволюції жанру новели в літературі арабських країнах Перської затоки ХХ – поч. ХХІ ст. Зокрема робиться спроба виявити ідейно-тематичні та стильові особливості новели на різних етапах її розвитку.У межах висвітлення наукової проблеми було досліджено жанр новели як літературне явище в західній та арабській літературознавчій науці, розглянуто арабську оповідну традицію та її вплив на формування новели як жанру на Арабському Сході, а також окреслено становлення та розвиток жанру новели в Єгипті та країнах Леванту, яка вплинула на формування жанру новели в літературі Арабських країн Перської затоки.Щоб комплексно розкрити еволюцію жанру новели в літературі арабських країн Перської затоки, були з'ясовані передумови формування жанру в цих країнах: історико-політичні фактори культурного піднесення, соціально-культурні та економічні чинники розвитку літературного процесу, а також релігійний фактор та вплив цензури на розвиток сучасної літератури; запропоновано періодизацію розвитку жанру новели та з'ясовано її тематичні та стильові особливості на етапах становлення та художньої зрілості; досліджено еволюцію жіночої новелістики, визначено роль жінки в розбудові й удосконаленні жанру, окреслено здобутки жіночої новелістики; простежено еволюцію проблематики в новелістиці країн Перської затоки, визначено теми спільні для новелістики всіх країн регіону, відповідно до часових рамок, коли ці теми порушувалися, а також розглянуто стильові особливості новели в літературі арабських країн Перської затоки на прикладі характерних творів, починаючи від романтичних, закінчуючи модерністськими.^UThesis for a Candidate Degree in Philology. Speciality 10.01.04 – “Literature of foreign countries” Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kyiv, 2020.This thesis examines the evolution of the short story genre in Arabian Gulf literature in the 20th – the early 21st century. As part of the investigation of the scientific problem, we examined the definition of the short story genre in Ukrainian, English, and Arabic studies of literature. The scholars refer to distinctive features of the short story genre its laconicism, lyricism, psychological component; the author's immersion in the world of internal reflections, the tension of the plot.In Arabic studies of literature, the Arabic term al-qiṣṣah al-qaṣīrah (literally ‘short story') corresponds to the English term short story. The formation of this term took place at the beginning of the 20th century. After studying the definitions of the genre al-qiṣṣah al-qaṣīrah given by Arab literary critics, we have convinced that it has the same features as the short story genre in English and Ukrainian literature. It is worth mentioning that Arab writers rely on the works of European literary critics when defining the features of the short story genre.We considered it necessary to examine the definitions of a new genre in Arabic literature – al-qiṣṣah al-qaṣīrah ğiddan (literally ‘very short story') given by Arabic scholars. One should distinguish al-qiṣṣah al-qaṣīrah ğiddan from the short story despite some similarities between these two genres of modern Arabic literature. Among distinguishing features of this genre are its small volume (from half a page to several sentences) and the wide use of tropes and allegorical images.The study of Arabic narrative tradition showed that the short story in Modern Arabic literature has been developing on a rich ground. One can find in Medieval Arabic literature some prose genres that we can consider them the forerunners of the modern short story: musāmarah, ḥikāyah, nawādir, sīrah, qiṣṣah, makāmah. We should admit that the use of the makāmah form by modern Arab writers became the first step to the formation of the Arabic short story.

Об'єкт дослідження – лексикографічні статті, пов'язані з концептом арабский мир, зокрема назви предметів одягу, страв арабської кухні та конфесійного арабського дискурсу, а також текстові фрагменти із цими поняттями.Мета дослідження – виявити та описати мовні та мовленнєві засоби вербальної репрезентації концепту арабский мир для правильного розуміння їх значень та руйнування наявних стереотипів.Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження, як-от: індукція, дедукція, узагальнення, аналіз та синтез. Лінгвістичні методи охоплюють дефінітивний, тезаурусний, контекстний, контрастивний, компаративний, компонентний, дистрибутивний, дескриптивний.Теоретична значущість дисертації зумовлена її спрямуванням на вирішення сучасних проблем семантики та лінгвокультурології. Одержані результати дослідження поглиблюють знання про поняття, пов'язані з концептом арабский мир. У роботі визначено особливості вербалізації цього концепту в словниках та в Національному корпусі російської мови.Практична значущість одержаних результатів дисертації полягає в тому, що її висновки та узагальнення є внеском в теорію лінгвокультурології та концептології. Отримані результати можуть бути застосовані в теоретичних курсах з лінгвокультурології російської мови, когнітивної лінгвістики. Окремі результати можуть виявитися корисними під час напрацювання навчально-методичних матеріалів з когнітивної лінгвістики для студентів-русистів, а також для написання курсових та кваліфікаційних робіт. Зафіксований і проаналізований у дисертаційній праці фактичний матеріал є цікавим для підготовки навчальних посібників і підручників з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці. Водночас дослідження стане корисним для істориків, культурологів, етнографів і краєзнавців.Нaукова новизнa полягає в тому, що в роботі вперше комплексно досліджено та описано засоби вербальної репрезентації лінгвокультурного концепту арабский мир, які охоплюють такі сфери, як-от: географія, історія, культура, мистецтво, побут, мова, релігія. Перспектива подальшого дослідження полягає в розширенні аналізу географічного та побутового аспектів вербалізації арабского мира в російській мові та порівняння зі сприйняттям арабского мира носіями української мови.^UThe object of the study is lexicographical articles related to the concept of the Arab world, including the names of clothing, dishes of Arabic cuisine and religious Arabic discourse, as well as text fragments with these concepts.In the dissertation we aim to identify and describe the language and speech means of verbal representation of the concept of the Arab world for a correct understanding of their meanings and dispelling existing stereotypes.Research methods such as induction, deduction, generalization, analysis and synthesis are used in the paper. Linguistic methods include definitive, thesaurus, contextual, contrastive, comparative, component, distributive and descriptive.Theoretical value of the dissertation is due to its focus on solving contemporary problems of semantics and cognitive linguistics. The results of the study deepen the knowledge of the concepts associated with the concept of the Arab world. The peculiarities of verbalization of this concept in dictionaries and in the National Corpora of the Russian language are determined in the paper.The practical relevance of the obtained results of the dissertation is that its conclusions and generalizations are a contribution to cognitive linguistics. The obtained results can be applied in theoretical courses on linguoculturology of the Russian language, cognitive linguistics. Some results may be useful in the development of teaching materials on cognitive linguistics for Russian students, as well as for writing term and qualifying papers. The factual material recorded and analyzed in the dissertation can be used for the preparation of textbooks and textbooks on cognitive linguistics, in lexicographic practice. At the same time, research can be useful for historians, culturologists, ethnographers and local historians.The scientific novelty of the dissertation research is that for the first time the paper comprehensively researched and described the means of verbal representation of the concept of the Arab world, which covers such areas as geography, history, culture, art, life, language, religion.Directions for future research. The prospect of further research is to expand the analysis of geographical and everyday aspects of verbalization of the Arab world in the Russian language and comparison with the perception of the Arab world by native speakers of the Ukrainian language.

Дисертацію присвячено аналізу когнітивних метафор в арабськомовному політичному дискурсі. Зокрема у роботі проілюстровано метафоричне моделювання двох пар концептів – WAṬAN та DAULA («Батьківщина» та «Держава) та ‘ADĀLA та QĀNŪN («Справедливість» та «Закон») у межах арабськомовного дискурсу на матеріалах політичних промов лідерів Лівану, Палестини та Єгипту.У рамах висвітлення наукової проблеми в галузі політичної лінгвістики, політичної лінгвоперсонології та політичної метафорики і, зважаючи на прагматичні цілі та комунікативні стратегії адресанта, встановлено зміст та тематику поняття арабськомовного політичного дискурсу та виявлено специфіку процесів метафоричного моделювання окреслених концептів у його межах.Обґрунтовано специфіку терміна «метафоричне моделювання концепту» як невід'ємної частини політичного дискурсу арабського світу. Проаналізовано характерні риси цього терміна (пряме та опосередковане метафоричне моделювання концепту), що здійснюють істотний вплив на масову свідомість. Проаналізовані когнітивні метафори були структуровані за семантичним принципом.Необхідність здійснення подібного дослідження щодо специфіки політичного дискурсу зумовлена важливістю та актуальністю наукових студій у царині політичної риторики та, відповідно, політичної метафори як необхідного інструментарію для реалізації політичними діячами своїх прагматичних цілей, зокрема – в досягненні впливу на маси та утримання влади загалом.^UThe thesis analyzes cognitive metaphors in Arabic political discourse. In particular, the research aims at illustrating metaphorical modelling of two sets of concepts – WAṬAN and DAULA (‘Motherland' and ‘State') and ‘ADĀLA and QĀNŪN (‘Justice' and ‘Law') in Arabic discourse on the material of political speeches delivered by leaders of Lebanon, Palestine and Egypt.Drawing on achievements in Political Linguistics, Political Linguistic Personology and Political Metaphor Analysis as well as taking into account the addresser's pragmatic objectives and communicative strategies, the study explores the content and the topics of Arabic political discourse alongside with specific metaphorical modelling of the above-mentioned concepts within this discourse.The research argues that ‘metaphorical modelling of the concept' is inherent in political discourse of the Arab world. The paper examines typical features of direct and indirect metaphorical conceptual modelling that noticeably impact on mass consciousness. The cognitive metaphors are subsequently structured in accordance with the semantic principle.The urgency of the investigation into specific properties of political discourse arises from the current interest of linguistic science in political rhetoric and, consequently, in political metaphor as an instrument inevitably employed by politicians in order to achieve their pragmatic goals, i.e., to gain control over mass audience and, in the long run, to exercise power.