Досліджено антимікробні властивості ряду імідазолієвих солей. Розроблено QSAR моделі для прогнозування антибактеріальної та протигрибкової активності досліджених сполук. Проведено експериментальні дослідження широкого спектру антимікробних властивостей і гострої токсичності досліджених імідазолієвих солей. Як ефективний інструмент для пошуку та конструювання нових сполук в ряду імідазолієвих солей як перспективних біоцидів запропоновано стабільні класифікаційні та регресійні QSAR моделі на основі оригінальних інформаційних баз даних про активність досліджених сполук проти широкого спектра мікробних культур. Експериментальні дослідження засвідчили, що важливим фактором набуття антимікробної активності сполуками є довжина алкільного ланцюга С12 та наявність невеликих метальних, бутильних, алільних або 2-гідроксиетильних радикалів для асиметричних імідазолієвих солей, а для симетричних - алкільний ланцюг С6-С8. Найбільш ефективними для успішного пошуку нових імідазолієвих солей як потенційних біоцидних агентів визначено класифікаційні QSAR моделі. Класифікаційну QSAR модель протигрибкової активності імідазолієвих солей проти штаму С. albicans запропоновано як доцільну для пошуку та конструювання нових сполук цього ряду як ефективних фунгістатичних засобів проти широкого спектра Candida spp. Встановлений рівень гострої токсичності дозволив віднести більшість імідазолієвих солей, як симетричних, так і асиметричних, до малотоксичних сполук. Вперше продемонстровано перспективність використання комплексу β-циклодекстрину з імідазолієвими солями як одного із ефективних шляхів зниження гострої токсичності активних сполук.