Розглянуто та проаналізовано сучасний стан парку вантажних вагонів в Україні. Встановлено загальну чисельність вітчизняного парку вантажних вагонів станом на середину 2016 та кінець 2020 рр. Проаналізовано динаміку розвитку парку вантажних вагонів АТ "Укрзалізниця" та приватних компаній. Визначено основне джерело поповнення загального парку вантажних вагонів. Наведено статистичні дані щодо зношеності вантажних вагонів за їх типом. Проаналізовано сучасний парк вантажних вагонів за їх типами та досліджено динаміку перевезення вантажів. Визначено найбільш затребувані типи вагонів за результатами виконаних аналітичних досліджень. Наведено динаміку виготовлення вантажних вагонів в Україні за останні два роки. Визначено основні ринки збуту вантажних вагонів вітчизняних вагонобудівних та вагоноремонтних підприємств. Проаналізовано вартість новостворених вантажних вагонів вітчизняного та закордонного виробництва для колії 1520 мм. Перелічено учасників ринку вантажних перевезень та пропозиції щодо подальшого розвитку парку вантажних вагонів кожного з них. Сформульовано переваги і недоліки оновлення парку вантажних вагонів інноваційним рухомим складом вітчизняного виробництва за умов заборони експлуатації вагонів з вичерпаним терміном служби. Описано процедуру вибору раціональної моделі подальшого розвитку вітчизняного парку вантажних вагонів шляхом проведення комплексного аналізу з використанням методу експертного оцінювання. Встановлено, що за сучасного стану парку вантажних вагонів найбільш раціональною та перспективною є модель, за якої необхідне оновлення з повною забороною експлуатації вантажних вагонів з понаднормативним вичерпаним строком служби.

Наведено результати досліджень структурних, фізико-хімічних та механічних властивостей кришки та її складових (впускні та випускні клапани) циліндра тепловозного дизеля 5Д49. Методами неруйнівного контролю виявлено поверхневі тріщини в місці перемички випускних та впускних клапанів, та в основному металі одного із випускних клапанів кришки. Встановлено невідповідність матеріалу кришок та її складових (впускні та випускні клапани) циліндра за хімічним складом, структурою та твердістю. Виявлено міжкорозійне розтріскування по границям зерен матеріалу випускного клапана. За результатами роботи визначено ймовірні фактори, які спричинили зародження та розвиток тріщин.

Наведено обгрунтування створення концепту несівної конструкції напіввагона з випуклими стінами та наповнювачем в хребтовій балці. Результати проведених розрахунків навантаженості концепту несівної конструкції напіввагона підтвердили доцільність запропонованих технічних рішень. Проведені дослідження сприятимуть створення рекомендацій щодо проектування інноваційного рухомого складу, а також підвищенню ефективності його функціонування.

Забезпечення ефективності і безпечної експлуатації тягового рухомого складу (ТРС) є пріоритетною задачею локомотивного господарства залізниць України. Якість контролю, перевірок та відновлення ТРС значною мірою визначається рівнем розвитку методів та технічних засобів діагностики. Дизель тепловозу один з основних і в той же час один із самих ненадійних вузлів тепловозу. Як показує статистика, на частку тепловозного дизеля доводиться більше 40 % відмов. Несправності дизеля є причиною таких негативних наслідків як підвищена витрата дизельного палива та моторної оливи, збільшення шкідливих викидів в атмосферу, зниження потужності, закоксованість випускного тракту і лопостей турбокомпресора та інш. Моторна олива дизеля, накопичуючи в процесі роботи продукти зносу і неповного згоряння палива, термічного розкладання оливи, атмосферний пил, воду та інші домішки, містить великий обсяг корисної інформації про стан дизеля. Фізико-хімічні аналізи оливи дозволяють розшифрувати цю інформацію і зробити висновки про роботу дизеля, його стан, дефекти і несправності, є актуальними для системного поліпшення безпеки руху та розроблення інноваційних технологій діагностування дизелів. Мета проведеного дослідження методів технічного діагностування та прогнозування остаточного ресурсу дизеля за допомогою спектрального аналізу моторної оливи є виявлення дефектів в вузлах тертя тепловозних дизелів на ранній стадії їх розвитку, а також визначення причин зносу відповідних деталей двигунів та допустимих міжремонтних пробігів тепловозів виходячи з необхідності ремонту їх дизелів. Визначено, що алгоритм діагностування тепловозних дизелів по стану їх моторної оливи потребує проведення комплексу експериментальних випробувань для різних типів дизелів тепловозів, порівняння результатів аналізу зміни концентрації продуктів зносу в оливі зі змінами геометричних розмірів деталей дизелю та додаткового вивчення механізмів їх зносу.

Розглянуто стан пристроїв господарств автоматики, телекомунікацій та енергетики АТ "Укрзалізниця", визначено пріоритети і цілі у розвитку технічних засобів і технологій господарств, наведено загальні вимоги до сучасних систем та пристроїв залізничної автоматики, телекомунікацій і енергетики. Відмічено актуальність та своєчасність створення "ПКТБ АТЕ" в складі філії "НДКТІ" АТ "Укрзалізниця". Виділено основні напрямки діяльності "ПКТБ АТЕ", його структуру та мету діяльності. Визначено за необхідне проведення робіт з приведення технічної оснащеності інфраструктури АТ "Укрзалізниця" пристроями і системами автоматики, телекомунікацій і енергетики до сучасних вимог та реальної потреби у забезпеченні перевізній спроможності існуючих залізничних напрямків.

Здійснено спробу дослідити історичні обставини технологічного оновлення парку товарних паровозів державних залізниць України 1918 - 1919 рр. З'ясовано, що в умовах політичної нестабільності та глибокої економічної кризи Міністерство шляхів України змогло не тільки стабілізувати роботу транспортного комплексу, але й здійснити спробу закладення передумови його сталого функціонування. Потреба злагодженості експлуатації залізничного транспорту обумовлювалась загостренням фінального акту Першої світової війни, також вплинуло технічне завдання рухомого складу в контексті його оснащення засобами для перевезення військ. Визначено, що на тлі обмеження наявних ресурсів Харківський паровозобудівний завод Російського паровозобудівного та механічного товариства розпочав виготовлення новаторських товарних паровозів серії Е, розроблених Луганським паровозобудівним заводом напередодні Першої світової війни на підставі усіх тогочасних вимог з урахуванням можливих технічних заміщень окремих вузлів. З'ясовано причини уповільнення процесу оновлення парку рухомого складу державних залізниць, і надто загального відновлення транспортної галузі гетьманської України 1918 - 1919 рр. Доведено думку про те, що історичні обставини технологічного розвитку вітчизняного рухомого складу є важливою сторінкою історії української інженерної думки, а збереження останніх зразків легендарних пам'яток вітчизняного локомотивобудування має бути пріоритетним завданням ревіталізації технологічної спадщини залізничного транспорту України. Подальше вивчення теми потребує з'ясування широкого кола питань щодо впливу вказаних подій на відновлення радянської залізничної галузі першої половини 1920-х рр. Доведено, що історичний досвід становлення вітчизняної науково-виробничої бази магістрального паровозобудування потребує свого належного осмислення в контексті розробки концепції відновлення об'єктів історичного рухомого складу для галузевого музейного господарства залізничного транспорту України.