Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.322.6*715.7

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефект пригнічення IRE1 (залежного від інозитолу ензиму 1), що є центральним медіатором стресу ендоплазматичного ретикулума та контролює проліферацію клітин і ріст пухлин, на гіпоксичну регуляцію експресії різних генів, які мають відношення до проліферації, у клітинах гліоми лінії U87. Встановлено, що за умов гіпоксії спостерігалося посилення експресії генів IL13RA2, CD24, ING1, ING2, ENDOG і POLG і зниження - генів KRT18, TRAPPC3, TSFM і MTIF2 на рівні мРНК у контрольних клітинах гліоми, причому більш виражені зміни виявлено для генів ING1 і CD24. Пригнічення IRE1 модифікувало ефект гіпоксії на експресію всіх досліджених генів: збільшувало чутливість до гіпоксії експресії генів IL13RA2, TRAPPC3, ENDOG і PLOG, знижувало ефект гіпоксії на ген ING1. Крім того, пригнічення IRE1 знімає регуляцію гіпоксією експресії генів KRT18, CD24, ING2, TSFM і MTIF2 і ініціює чутливість до гіпоксії експресії гена BET1 у клітинах гліоми. Результати цієї роботи продемонстрували, що гіпоксія (необхідний фактор росту пухлин), змінює рівень експресії майже всіх досліджених генів і що пригнічення IRE1 як посилює, так і знижує гіпоксичну регуляцію експресії цих генів і, таким чином, можливо, є внеском у зниження росту гліоми, але деякі аспекти цієї регуляції ще необхідно з'ясувати.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-29 + Е60*733.23*716-638.233

Рубрики:

Променева хвороба

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.322.6*715.7 + Е60*736.322

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82-2

Рубрики:

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - порівняти вплив нових синтетичних похідних 4-тіазолідинонів (сполуки 3882, 3288 і 3833) і доксорубіцину (позитивний контроль) у вільному стані та в комплексі з синтетичним поліетиленглікольвмісним нанорозмірним носієм на біохімічні показники нефротоксичності у сироватці крові щурів (СК). Для цього визначено вміст загального протеїну, глюкози, сечовини, креатиніну, катіонів натрію, кальцію, заліза та аніонів хлориду. Встановлено, що після введення всіх зазначених чинників у СК експериментальних тварин значно зростає у порівнянні з контролем концентрація іонів натрію та хлоридів, а також глюкози, а за дії доксорубіцину - ще й катіонів кальцію. Разом із тим, за таких умов відбувалося вірогідне зниження концентрації загального протеїну, сечовини та креатиніну. Назагал, токсична дія доксорубіцину з огляду на всі досліджувані показники була більш вираженою, ніж така дія похідних 4-тіазолідинонів. Введення щурам досліджуваних препаратів у вигляді комплексів із полімерним наноносієм істотно нормалізувало рівень загального протеїну, глюкози, сечовини та креатиніну, а також досліджуваних катіонів металів у порівнянні з впливом цих сполук у вільному стані. Іммобілізація як доксорубіцину, так і нових експериментальних протипухлинних чинників на полімерному наноносії знижує характерну для них високу загальну токсичність, зокрема нефротоксичність, що підтверджується нормалізацією низки біохімічних показників у СК щурів.

Пероксиредоксини (Prxs) - це універсальні ензими, які демонструють різноманіття молекул і протеїнів-партнерів. Встановлено, що Prxs у клітині взаємодіють із багатьма функціональними протеїнами, наприклад: ASK1, Cdk5-p35, JNK, MIF, PDGF, TKR4 та ін. Мета роботи - дослідити можливу взаємодію між мультифункціональним протеїном Prx II сімейства Prxs і ATP/ADP буферним ензимом - креатинфосфокіназою головного мозку (CKBB). Завдяки реакції коімунопреципітації (Co-IP) показано взаємодію надекспресованих HA-Prx II і Flag-CKBB протеїнів у лізатах клітин A549 і HeLa. Таку протеїн-протеїнову асоціацію додатково індуковано температурним стресом із подальшою преципітацією сигналу залежно від підвищення температури. Температурноіндукована олігомеризація Prx II, імовірно, сприяє формуванню Prx II-конгломератів, які своєю чергою можуть зв'язуватись із CKBB та ініціювати підвищення інтенсивності сигналу на блоті. Таким чином, асоціація між Prx II і CKBB може бути пов'язана з відновленням і захистом ензиматичної активності CKBB, яка була втрачена під час інактивації за дії підвищеної температури.

Описано кілька генетичних варіантів, що призводять до дефіциту хітотріозидазної активності, але найрозповсюдженішим серед європейських популяцій є дуплікація 24 п.н. (dup24bp) в 10-му екзоні гена CHIT1, яка спричинює повну втрату ензиматичної активності продукту гена. Мета роботи - оцінити можливість використання хітотріозидазної активності як додаткового біомаркера в діагностиці лізосомних хвороб накопичення (ЛХН) в Україні, визначити цей показник у плазмі крові (ПК) пацієнтів із різними лізосомними захворюваннями та оцінити вплив на нього наявності dup24bp в гені CHIT. Показано, що хітотріозидазна активність ПК є зручним додатковим біохімічним маркером у комплексній діагностиці окремих ЛХН, а саме хвороби Гоше, хвороби Німанна - Піка A,B,C і GM1-гангліозидозу. Визначено референсні межі нормальної хітотріозидазної активності в ПК населення України, які становлять 8,0 - 53,1 нмоль 4-метилумбеліферону/год-мл плазми, у той саме час сумарна частота алеля dup24bp у гені CHIT1 становить 0,26 (323/1244), що є вищим за частоту цього генетичного варіанта в інших європейських популяціях. Зазначено, що молекулярно-генетичний скринінг dup24bp у гені CHIT1 є необхідним етапом протоколу лабораторного діагностування хвороби Гоше, хвороби Німанна - Піка A,B,C і GM1-гангліозидозу для уникнення хибної діагностики цих захворювань.

Зазначено, що оскільки за розвитку різних захворювань у тканинах має місце підвищення рівня активних форм кисню та реактивних альдегідів, перевірено припущення про важливість ролі аміноксидаз (семікарбазидчутливої амін-, діамін-, поліаміноксидази), які є додатковим джерелом оксидативного та карбонільного стресу за умов гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів. У нирках і тимусі, що є органами-мішенями за рабдоміолізу, активність аміноксидаз визначено за допомогою розробленого високочутливого флуоресцентного методу. В експерименті in vivo активність аміноксидаз у клітинних фракціях, клітинах та їх лізатах вірогідно збільшувалась (у 2,5 - 4 рази) на 3 - 6-й день після введення гліцеролу. Зміни активності антиоксидантних ензимів були пов'язані зі стадією рабдоміолізу і залежали від органа. Введення тваринам хелатору металів "унітіол" на тлі рабдоміолізу призводило лише до корекції активності антиоксидантних ензимів. В експерименті in vitro з'ясовано, що продукти реакції Фентона (залізо за присутності пероксиду водню) не виявляли ефекту на активність семікарбазидчутливої аміноксидази мікросомальної фракції печінки щурів, тоді як присутність метилгліоксалю підвищувала активність ензиму в 2,5 разу. Комбінація чинників оксидативного та карбонільного стресу мала адитивний ефект на цей показник. Припускається, що катаболізм біогенних амінів і поліамінів за участю аміноксидаз безпосередньо здатен підсилювати ступінь оксидативно-карбонільного стресу за умов гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів, а збільшення концентрації продуктів катаболізму в тканинах може бути причиною гострої ниркової недостатності та апоптозу тимоцитів. концентрації продуктів катаболізму в тканинах може бути причиною гострої ниркової недостатності та апоптозу тимоцитів.

Зазначено, що вміст цистеїну в клітині регулюється в обмеженому інтервалі концентрацій через його цито- та нейротоксичність у разі перевищення критичного рівня і його брак для синтезу протеїнів та інших життєво важливих метаболітів у разі зниженої концентрації. Механізми регуляції концентрації цистеїну та продуктів його метаболізму, глутатіону, таурину і неорганічних сірковмісних сполук, в плаценті людини практично не досліджені, хоча метаболізм цистеїну тісно пов'язаний з підтриманням окисно-відновного статусу і захистом від вільнорадикального окиснення, утилізацією гомоцистеїну та детоксикаційною функцією. Ці процеси набувають особливого значення в плаценті, яка зазнає різких змін в концентрації кисню, що надходить на різних етапах її розвитку, і яка є останнім метаболічно активним бар'єром між організмом матері і плода. У зразках плаценти людини з першого і третього триместрів неускладненої вагітності досліджено експресію генів, що кодують ензими метаболізму цистеїну. Рівень індивідуальних мРНК CDO, CSAD, ADO, SUOX, GCLC і GCLM у складі тотальної РНК оцінено за реакціями зворотної транскрипції та кількісної ланцюгової полімеризації та порівняно з відповідними даними мікромасив-експериментів із бази даних GEO після проведення повторного біоінформативного аналізу. Вміст протеїну визначено за допомогою вестерн-блот аналізу. У третьому триместрі в порівнянні з першим значно підвищується рівень CDO мРНК, залишається майже незмінним рівень GCLM і GCLC мРНК і різною мірою знижується рівень інших мРНК. У цілому, загальний характер змін збігається з результатами мікромасив-експериментів, але на відміну від них є інформативнішим для обмеженої групи генів. Визначені різні за спрямованістю і величиною істотні відмінності в експресії досліджених генів між першим і третім триместрами вагітності є базовими для подальших досліджень експресії цих ензимів і фенотипу плаценти загалом у нормі і за патології.

Досліджено вміст заліза та залізовмісних протеїнів, а саме феритину та трансферину, в сироватці крові (СК) і пухлинній тканині (ПТ) тварин із чутливою та резистентною до доксорубіцину карциносаркомою Уокер-256 до та після дії цитостатика. Встановлено, що в СК і ПТ обох груп тварин за дії препарату відбувається паралельне зниження вмісту загального заліза, трансферину на тлі одночасного зростання вмісту феритину, що виявляє вираженіший характер у тварин із резистентними пухлинами. Показано, що за дії доксорубіцину в ПТ тварин із різною чутливістю до цитостатика спостерігаються протилежні зміни їх редокс-статусу, зміною вмісту комплексів "вільного" заліза, генерації АФК і концентрації активних форм матриксних металопротеїназ-2 і -9, а саме - зростання їх у тварин з чутливими пухлинами та зниження - з резистентними. Одержані дані можуть слугувати критерієм для розробки програм корекції порушень метаболізму заліза з метою підвищення чутливості пухлин до дії цитостатиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.61 + Р281.7/9

Рубрики:

Запалення

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4 + Р569.133.1

Рубрики:

Біологія людини

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ