Копанєва В.О. Формування фонду мережевих ресурсів у науковій бібліотеці (90-ті роки XX ст. — поч. XXI ст.) : автореф. дис... канд. техн. наук: 27.00.03 / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К., 2008. — 21 с.

Національна академія наук України
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

 

Копанєва Вікторія Олександрівна

УДК 021 : 004.738.5

 

Формування фонду мережевих ресурсів
у науковій бібліотеці
(90-ті роки XX ст. — поч. XXI ст.)

 

Спеціальність 27.00.03 — Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

 

Київ — 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Науковий керівник     академік НАН України, доктор філософських наук, професор
Онищенко Олексій Семенович,
Національна бібліотекаУкраїни імені В. І. Вернадського,
генеральний директор
 
Офіційні опоненти:   доктор історичних наук
Горовий Валерій Микитович,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади
 
    кандидат історичних наук, професор
Виноградова Олена Борисівна,
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
заступник директора Інституту державного управління та інформаційної діяльності
 

Захист відбудеться "23" жовтня 2008 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано 23 вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук                                           А. О. Чекмарьов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку інформаційної сфери суспільства характеризується стрімким зростанням обсягів електронних документальних ресурсів. Значна їх частина існує лише в глобальних комп'ютерних мережах. Питання зберігання цієї інформації для наступних поколінь належним чином не вирішено. Бібліотеки, як суспільні інституції, що впродовж тисячоліть акумулювали, обробляли, зберігали та розповсюджували документовані знання, за нових умов мають розширити свої іманентні функції (меморіальну та комунікативну) і доповнити їх завданнями архівування та використання мережевих науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів.

Формування фондів мережевих ресурсів започатковано національними бібліотеками ряду країн. Аналіз їх діяльності в цьому напрямі свідчить про розмаїття підходів до архівування. Здійснюється вибіркове збирання мережевої інформації, архівування національних сегментів інтернет, формування фондів веб-ресурсів у межах обов'язкового примірника документів, спроба збереження ресурсів усієї світової "павутини", а також створення міжнародних кооперативних інтернет-архівів.

Вітчизняні бібліотеки мають знайти свій підхід до вирішення завдання формування фонду плинних мережевих джерел інформації, що постало перед ними за умов переходу від "ери Гутенберга" до епохи електронних комунікацій. Цей підхід має враховувати як світовий досвід збереження інформаційних ресурсів глобальних комп'ютерних мереж, так і особливості організації бібліотечної системи в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною "Державної програми розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на 2005-2010 роки", що затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1085 від 25 серпня 2004 р., а також планових НДР Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: "Формування ресурсів науково-інформаційного порталу України" (затверджена постановою Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України від 10 січня 2005 р., протокол № 1); "Розробка Екстранет-технологій формування та використання науково-інформаційних ресурсів" (затверджена постановою Бюро Відділення історії, філософії та права від 4 вересня 2007 р., протокол № 6).

Метою дисертаційного дослідження є аналіз вітчизняного та світового досвіду збереження наукових і суспільно значущих ресурсів інтернет і розробка наукових засад формування та використання нової інформаційної складової бібліотеки — фонду мережевих ресурсів.

Для реалізації мети поставлено такі завдання:

Об'єкт дослідження — науково-інформаційні та суспільно значущі ресурси інтернет як джерело формування електронного фонду наукової бібліотеки.

Предметом дослідження є розвиток діяльності наукової бібліотеки з формування, зберігання та використання фонду мережевих джерел інформації як своєрідного електронного архіву.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 90-ті роки XX ст. — початок XXI ст., період, що відзначився якісними змінами в системі наукових комунікацій, обумовленими кардинальним збільшенням обсягів мережевих інформаційних ресурсів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, системності, розгляду подій та явищ у їх діалектиці та причинно-наслідкових взаємозв'язках. Комплексний характер дослідження потребував використання методів термінологічного та порівняльного аналізу існуючих бібліотечних проектів створення архівів інтернет-ресурсів. Для реалізації дослідницьких завдань використано також методи інформаційного аналізу, що дало можливість дослідити загальні особливості та специфіку мережевих джерел інформації, висвітлити комплекс актуальних питань з формування та використання їх фонду.

Джерельною базою дослідження є, насамперед, український сегмент інтернету, його науково-інформаційні та суспільно значущі ресурси. У якості джерельної бази виступали проекти національних бібліотек з архівування мережевих ресурсів, проекти "відкритого контенту", інституційні репозиторії, зібрання журналів відкритого доступу, віртуальні музеї, галереї, енциклопедії тощо. Під час визначення бібліотекознавчих та інформаційно-технологічних засад формування фонду мережевої інформації використано Дублінське ядро метаданих (Dublin Core Metadata Element Set), протокол збору метаданих OAI-PMH (Open Archives Initiative-Protocol for Metadata Harvesting). Джерельною базою для обґрунтування нормативно-правових засад архівування були: програма ЮНЕСКО "Інформація для всіх", Будапештська ініціатива відкритого доступу, Берлінська Декларація Відкритого доступу до наукових знань, ліцензії Сreative Сommons і суспільні ліцензії GNU (General Public License). Невід'ємна складова джерельної бази дослідження — нормативно-правові акти України щодо діяльності бібліотек та інших інформаційних установ.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній:

Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в розробці бібліотекознавчих та інформаційно-технологічних засад розвитку діяльності наукової бібліотеки з формування, зберігання та використання фонду мережевої інформації та забезпечення на цій базі єдності традиційного та мережевого сегментів документального простору.

Практична цінність дисертації полягає у створенні методичної бази для поширення меморіальної та комунікативної функцій бібліотеки на мережеві джерела інформації й започаткуванні нового напряму діяльності наукових бібліотек, а саме, створенні в їх інтранет-середовищі нової інформаційної складової — фонду мережевих ресурсів.

Впровадження результатів дослідження. На базі науково-інформаційних ресурсів інтернет створено нову складову електронного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського обсягом 300 GB, організовано його збереження у вигляді виокремлених упорядкованих зібрань документів на носіях довготермінового зберігання (50 років) і доступ до цього фонду в інтранет-середовищі.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дослідження подано в статтях, написаних одноосібно. Здобувачем розроблено підхід до формування та використання в науковій бібліотеці фонду мережевих джерел інформації. Із використанням концептуальних положень цього підходу створено інтранет-середовище Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наведено у десяти публікаціях у фаховій періодиці та збірниках наукових праць. Основні результати дослідження висвітлено на міжнародних наукових конференціях "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (Київ, 11-12 жовтня 2005 р.), "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" (Київ, 10-11 жовтня 2006 р.), "Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках" (Київ, 9-10 жовтня 2007 р.), "Проблеми науки, освіти та практики" (Київ, 17-19 травня 2005 р., 16-18 травня 2006 р., 21-23 травня 2007 р., 20-22 травня 2008 р.) тощо.

Публікації. Матеріали дослідження були опубліковані у десяти одноосібних публікаціях автора, з них у наукових фахових виданнях — п'ять.

Основний зміст дисертації складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 214 позицій, додатків, акту впровадження. Обсяг основного тексту 188 с. Загальний обсяг дисертації 228 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, окреслено її джерельну базу. Викладено методологічні засади і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, ступінь апробації одержаних результатів.

У першому розділі "Стан наукової розробленості та джерельна база дослідження" розглянуто стан наукового вивчення теми та здійснено аналіз джерельної бази дослідження.

Констатовано, що в XV ст. людина опанувала мистецтвом друкарства і це спричинило перший радикальний "прорив" у сфері збереження та поширення документальної інформації. Інтернет змінив звичні методи отримання інформації, ініціював появу нових засобів доступу людей до знань. Все більша частка припадає на інформацію, яка народжується, існує, циркулює, зберігається та споживається тільки в електронному вигляді. Особливо це стосується наукової інформації. Значна кількість документів вже сьогодні існує лише в електронному вигляді. Спеціалісти Британської бібліотеки стверджують, що до 2020 р. 90% всієї нової літератури буде виходити тільки в цифровій формі. За оцінками OCLC, загальнодоступний інтернет охоплює 40% усіх інформаційних ресурсів. Майже 20% цих ресурсів можна використовувати в наукових і освітніх цілях, тому діяльність бібліотеки має бути спрямована на включення цих ресурсів у систему інформаційного обслуговування своїх користувачів.

Визначено методологічну основу дослідження — положення, викладені в працях філософів, соціологів, бібліотекознавців, фахівців з інформатики. Особливо корисними є положення теорії соціальної й наукової комунікації, сформульовані Р. Гіляревським і А. Соколовим; роботи в сфері структури та функцій бібліотек Ю. Столярова; ідеї, на яких базується розвиток електронних бібліотек Я. Шрайберга; а також теоретичні праці в галузі НТІ Р. Гіляревського. Серед найважливіших робіт, що стосуються функцій і специфіки наукової бібліотеки в системі наукових комунікацій і впливу на них інформаційних технологій, варто назвати публікації Дж. Бледжена, Р. Клута, Ф. Ланкастера, М. Маклюєна, Чен Чи.

У ряді досліджень бібліотека моделюється як соціальний інститут, зокрема, в галузі проектування та розробки інформаційних систем О. Антопольського, Ф. Воройського, Б. Єлепова, М. Кальонова; компонентного й функціонального складу електронних бібліотек В. Армса, Я. Шрайберга; лінгвістичного забезпечення інформаційних систем Е. Сукіасяна, К. Зайцевої. З позицій інформаційно-документального підходу бібліотеку представляють у своїх працях В. Ільганаєва, С. Кулешов, Н. Кушнаренко, М. Слободяник. Дослідження бібліотеки як елемента інформаційного простору провели Т. Берестова, О. Кулєва. Значний вплив на формування ідеї дослідження мали праці з бібліографознавства й інформатики О. Коршунова та Є. Шапіро.

Проаналізовані проблеми глобальних змін у суспільстві й розвитку інформаційної цивілізації знаходять висвітлення в роботах теоретиків інформаційного та комунікаційного суспільства Д. Белла, П. Друкера й інших науковців. Вони підкреслили центральну роль інформації й знання в суспільному розвитку, закладали основи розвитку концепції суспільства знань.

Проведений аналіз наукових публікацій і практичної діяльності бібліотек показує, що з другої половини 1990-х років починається бурхливий розвиток веб-технологій (В. Агєєв, В. Глухов, Б. Єлепов, М. Кальонов, О. Лаврик, Я. Шрайберг та ін.). Перспективними напрямами досліджень, що знаходяться на стику інформатики, бібліотекознавства, соціології й ряду інших дисциплін, стають закономірності й принципи формування інтернет-середовища. Глобальне інтернет-середовище розглядається як один з компонентів інформаційного середовища Дж. Біллінгтоном, Г. Боряком, Е. Жабко, У. Еко й багатьма іншими.

Для сучасного періоду характерна розробка ряду теоретичних обґрунтувань функціонування інформаційно-бібліотечної сфери в мережевому середовищі (О. Баришева і Р. Гіляревський — феномен електронного документу; В. Глухов та О. Лаврик — електронна доставка документів; Е. Жабко — довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі; О. Лаврик — академічна бібліотека в сучасному інформаційному середовищі; С. Кулешов, Т. Майстрович — електронний документ як об'єкт бібліотечної справи).

Електронне середовище внесло до сфери бібліотечних фондів нові уявлення, що виходять за межі встановлених понять. Вивченню проблем класифікації електронних інформаційних ресурсів присвячені публікації І. Антоненко, О. Антопольського, Г. Асєєва, Т. Бахтуріної, М. Вохришевої, С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Т. Майстрович, Ю. Столярова та ін. Можливості електронних бібліотек досліджували О. Антопольський, А. Віслий, І. Павлуша, Я. Шрайберг та ін. Основні поняття термінологічної системи "інформаційні ресурси" були стандартизовані й відбиті в нормативній, довідковій, навчальній літературі. Однак, незважаючи на їх все більш зростаючу роль у житті суспільства, теоретично цей термін ще не набув свого однозначного тлумачення внаслідок недостатньої розробки в аспекті онлайнових джерел інформації. Сучасний етап осмислення ролі бібліотек обумовлений процесами, що відбуваються в бібліотечній практиці у зв'язку з використанням комп'ютерних технологій. Найбільш важливими є публікації О. Антопольського, В. Горового, Е. Жабко, М. Кальонова, Т. Майстрович, у яких висвітлено питання використання нових підходів, форм і можливостей бібліотечного обслуговування.

Проаналізовані наукові джерела дозволяють стверджувати, що ускладнення виникають із визначеннями інтернет-технологій. Усталені й унормовані поняття цієї сфери в бібліотеко-, бібліографо-, книго-, документо- та архівознавстві майже відсутні. Водночас кінець ХХ ст. відзначений переосмисленням поняття документа бібліотеко- та книгознавцями. З'являються праці Г. Гордукалової, А. Соколова, Ю. Столярова та ін. В Україні розвиток теоретичного питання поняття документа висвітлено у працях І. Антоненко, С. Кулешова, Ю. Палехи та ін. Документаційні аспекти керування розглянуто у працях Г. Асєєва, специфіка онлайнових документів — М. Болдовського тощо. З'явились нові підручники, стандарти, методичні розробки, а також інтеграційні теоретичні праці бібліотеко-, книго- та бібліографознавців, зокрема, С. Кулешова, Н. Кушнаренко, М. Слободяника, що безпосередньо присвячені теорії документознавства. Водночас термінологічні поняття у багатьох працях за змістом не збігаються й інтеграційні аспекти розробляються однобічно. З метою конкретизації понять було опрацьовано публікації з інформатики. Серед праць українських вчених, в яких узагальнено сучасні уявлення про глобальний інформаційний простір та подано визначення головних понять, пов'язаних з ним, — практичний посібник Д. Ланде.

Проаналізовані публікації й результати досліджень не пропонують теоретично обґрунтованої моделі основних напрямків розвитку наукової бібліотеки в новому інформаційному середовищі. З'являється нагальна потреба дослідження й теоретичного осмислення того, як нове мережеве інформаційне середовище впливає на її функції як інформаційного центру та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової — фонду мережевих ресурсів.

Онлайнова інформація є плинною, вона не зберігається належним чином у часі та просторі. Для вирішення суперечності між її невпинно зростаючими обсягами й існуючими підходами до збереження електронної інформації для наступних поколінь бібліотека, як суспільний інститут, що упродовж тисячоліть здійснював кумуляцію, зберігання та використання документованих знань, поряд з опрацюванням друкованих видань має забезпечити й архівування мережевих ресурсів. На нагальності вирішення цієї проблеми наголошує ЮНЕСКО, зазначаючи, що "архівування в цифровому форматі електронних публікацій необхідно для того, аби унікальні наукові результати не були загублені для наступних поколінь".

Досліджені джерела свідчать — у традиційному середовищі склалися усталені правові засади та процедури, що забезпечують збір і збереження національного наукового й культурного надбання. Для вітчизняних бібліотек їх основу становлять закони України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" та "Про обов'язковий примірник документів", мережеві джерела інформації не входять в загальну систему нормативних актів. Питання архівування мережевих науково-інформаційних ресурсів розглядають В. Глухов, О. Лаврик, Т. Майстрович, Є. Негуляев, С. Нудель, М. Шварцман та ін., проте досвід практичного впровадження формування фонду мережевих ресурсів у бібліотеках у теоретичному аспекті розглянуто оглядово.

Дисертаційне дослідження відповідає загальносвітовій бібліотекознавчій проблематиці. Воно є продовженням наявних в українському бібліотекознавстві напрямків досліджень. Відзначаючи доробок вітчизняних учених у розробці питань впровадження інтернет-технологій бібліотеками України, потрібно зазначити, що до даної проблематики зверталися такі науковці як Т. Добко, Л. Костенко, М. Сенченко, М. Слободяник, Л. Філіппова (Нагорна) та багато інших. Серед існуючих праць є монографії, статті у фахових виданнях, доповіді на наукових конференціях тощо.

Проаналізовані інноваційні процеси, пов'язані із впровадженням інтернет-технологій у практику обслуговування бібліотек України, розглядають спеціалісти різного фаху. Тут варто згадати таких як В. Болдовський, Г. Боряк, О. Виноградова, О. Волохін, В. Горовий, В. Загуменна, А. Корнієнко, Л. Костенко, Г. Саприкін, М. Сенченко, Д. Соловяненко, І. Торлін, Л. Філіппова (Нагорна) та багато інших.

Проведений аналіз результативності питання використання метаданих у бібліотечній практиці розглянуто в багатьох публікаціях. В Україні результати досліджень та окремі розробки подано на сайті Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. Чижевського.

Дослідження стану формування фонду плинних мережевих джерел інформації та забезпечення доступу до нього в інтранет-середовищі бібліотеки неможливе без роботи з онлайновими джерелами інформації. У ході дослідження детально проаналізовано веб-проекти національних бібліотек з архівування інтернет-ресурсів.

Для аналізу інформаційного та технологічного впливу електронного середовища на бібліотеку і систему наукових комунікацій у другому розділі "Електронні науково-інформаційні ресурси" були досліджені тенденції розвитку та зміни, що відбуваються в інформаційно-комунікаційній сфері. Надано характеристику сучасного документального потоку. Через важливість наукового журналу як ядра наукових формальних комунікацій було простежено тенденції його розвитку. Розглянуто розвиток електронного потоку документів. Проаналізовано явище "відкритого доступу" в інтернеті. Досліджено розробки нової концептуальної парадигми системи документальних комунікацій, що базується на феномені "відкритого контенту". Розглянуто еволюцію електронних інформаційних ресурсів, що пов'язана з розвитком комп'ютерних технологій, бібліографічних форматів і розробкою відповідних нормативних і регламентуючих документів (стандартів, законодавчих актів тощо).

Класифікація електронних ресурсів розглядалась, насамперед, з позицій бібліотечної технології: вони розподілялись на "локальні" й "мережеві". З точки зору бібліотек, цей розподіл обумовлений технологією доступу до ресурсів.

Значна частина інтернет-публікацій відноситься до традиційних видів документів: книга, журнал, препринт тощо, але багато з них не має аналогів у традиційному книжковому світі. Під впливом інформаційних технологій постійно з'являються нові види електронних ресурсів (бази даних, мультимедійні продукти тощо), розширюються межі традиційної системи видань, формуються різні типи електронних документів (мережеві версії друкованих видань, онлайнові газети та часописи, додатки до традиційної преси, колекції посилань, дайджести тощо). Наслідком розвитку інтернет-технологій стала поява онлайнових публікацій, що не вписуються у класифікації традиційних ресурсів; з'являється доступ до ресурсів, які в традиційній системі документальних комунікацій належали до неопублікованих видань. Саме цим пояснюється поява в науковій літературі терміна "інтернет-ресурси", що поєднує всі різнорідні документи, подані в глобальних комп'ютерних мережах, які можуть бути використані для вирішення інформаційних завдань.

Електронні ресурси ввійшли в інформаційну структуру суспільства й продовжують інтегруватися в систему наукової комунікації. Виходячи із соціальної функції наукової бібліотеки в традиційному середовищі, а також з аналізу основних структурних елементів сучасного електронного наукового документопотоку, є природним, що бібліотека для їх збереження в новому інформаційному середовищі повинна включити в предмет своєї діяльності всі види ресурсів: на папері; на компакт-дисках; ресурси, доступні через інтернет (електронні версії традиційних видань — журнали, книги, бази даних тощо). Найбільш освоєні бібліотеками мережеві ресурси — наукові електронні журнали, кількість яких постійно зростає. За даними Ulrich's International Periodicals Directory — це біля 300 тис. видань.

Отже, вагомою складовою фонду сучасної бібліотеки стають мережеві джерела інформації, що потребує активізації її інформаційно-комунікаційної діяльності та необхідності адаптації до вимог електронного середовища процесів бібліотечної технології. Розв'язання даних питань вимагає вирішення низки завдань, зокрема, термінологічного визначення мережевих ресурсів як відносно нового виду об'єктів каталогізації й особливостей методики складання їх бібліографічного опису, а також узгодження бібліографічних форматів для забезпечення сумісності мережевих і традиційних інформаційних ресурсів. Визначеними загальними пріоритетами каталогізаційної стратегії України у галузі бібліотечно-інформаційної діяльності мають стати розробка єдиного нормативного й інформаційного забезпечення процесів опрацювання мережевих ресурсів у бібліотеках, архівах, музеях тощо, а також узгодженість їх подання в інформаційних системах з міжнародними стандартами.

Досліджено явище "відкритого доступу" в інтернеті, яке зародилося в США наприкінці ХХ ст. Ініціатива "відкритого доступу" набуває поширення; станом на початок 2008 р. в Реєстрі сховищ відкритого доступу (Registry of Open Access Repositories) наведено понад 1 тис. відкритих архівів. У межах "відкритого доступу" сформувалися дві стратегії, що отримали назву "Зелений шлях" і "Золотий шлях".

Перша стратегія "Зелений шлях" — "самоархівування" — розміщення авторами електронних версій своїх наукових здобутків у загальнодоступних архівах електронних документів. Найбільш відомим прикладом реалізації цієї стратегії є ArXiv. Архівовані публікації, розташовуються переважно в тематичних або інституційних репозиторіях (архівах) (ArXiv.org — фізика, математика й комп'ютерні науки; BioMed Central — біологія й медицина; E-LIS — бібліотечна справа й інформаційні технології). Ці архіви мають на меті: розширення доступу до наукових матеріалів; забезпечення довгострокового збереження; гарантування незмінності електронної публікації; можливість обміну метаданими про розміщені в репозиторії об'єкти й організацію пошуку за розподіленими репозиторіями. Проаналізовано досвід формування архівів відкритого доступу, які можуть включати вже опубліковані статті (постпринти), статті, ще неопубліковані (препринти), дисертації, підручники, методичні матеріали й будь-які інші матеріали.

Друга стратегія "Золотий шлях" — журнали відкритого доступу — започаткування нового покоління журналів. Першим журналом відкритого доступу є "Journal of Medical Internet Research" (1998). Його мета — забезпечити вільний доступ до результатів досліджень, проведених без витрат комерційних організацій. Найбільшими реалізаціями зібрань журналів відкритого доступу є: проект J-Gate — це перший у світі портал, електронний шлюз до журналів відкритого доступу (Індія, 2001), що забезпечує повний онлайновий доступ до 17 млн. статей понад 5 тис. видавців, і яким проіндексовано понад 15 тис. журналів на одній пошуковій платформі з повним текстом; Directory of Open Access Journals — DOAJ (Швеція, 2003), що нараховує понад 3 тис. наукових журналів (170 тис. статей).

Подальшим розвитком цих стратегій є нова парадигма системи документальних комунікацій — "відкритий контент", під яким розуміють будь-які інтелектуальні продукти (текстові документи, мультимедійні матеріали, комп'ютерні програми), що подані в інтернеті та припускають їх вільне копіювання та використання за умов посилання на автора інформації. "Відкритий контент" виник у розвинених країнах як рух за колективне створення та розповсюдження інтелектуальних продуктів (знань, інформації, ідей тощо). Він існує в інтернет-середовищі у вигляді відкритих проектів: електронних енциклопедій і бібліотек, веб-журналів, відкритих книг і мережевої літератури, публічних сайтів, мереж peer-to-peer, банків ідей, відкритих наукових публікацій, дискусійних форумів і форумів особистого досвіду, відкритих освітніх і комунікативних середовищ тощо. Проаналізовано витоки, методологію та проекти "відкритого контенту" в інтернеті з метою активізації використання його цінностей, методів і засобів поширення знань в Україні.

У третьому розділі "Архівування мережевих ресурсів: витоки та розвиток" проаналізовано досвід архівування мережевих ресурсів національними бібліотеками.

Зазначено, що у провідних зарубіжних країнах триває активна робота з реалізації проектів створення фондів мережевих науково-інформаційних ресурсів, організації їх збереження та використання у книгозбірнях. Першим проектом створення постійної електронної колекції веб-документів у бібліотеці став проект Electronic Publication Pilot Project — EPPP Національної бібліотеки Канади (1994).

Національна бібліотека Австралії здійснила проект PANDORA (1996), що базується на вибірковому підході до архівування. Об'єм архіву близько 200 млн. документів (6,7 терабайтів). Бібліотека зберігає ресурси, якщо вони: містять інформацію про Австралію; мають соціальне, політичне, культурне, релігійне, наукове або економічне значення; написані авторитетним автором. Саме зміст — вирішальний фактор відбору документа для національного збереження. На базі цих ресурсів формується Національна колекція австралійських мережевих публікацій — архів PANDORA. Всі ресурси колекції, так само як і друковані, каталогізуються для національної бібліографії.

Національна бібліотека Швеції реалізує проект Kulturarw3 (1996), який передбачає збирання всієї інформації за змістовими або авторськими ознаками національного веб-простору та забезпечення її довготермінового збереження. На сайті бібліотеки вміщено публікації, як друковані, так й електронні, починаючи з XVII ст. Інформація поповнюється двічі на рік і є національним надбанням країни.

Бібліотека Конгресу США з 2000 р. здійснює проект глобального інтернет-архіву. На сьогодні це понад 80 млрд. веб-сторінок (петабайти інформації), що в декілька разів більше обсягу всіх матеріалів, наявних у Бібліотеці. Архівуються всі мережеві інформаційні ресурси, які зберігаються "пошарово"; користувач може простежити історію розвитку сайтів у динаміці. Для створення "дзеркал" сайтів використовується вільнодоступна програма HTTrack.

Національною бібліотекою Франції у межах обов'язкового примірника проведено експеримент з вироблення методики збору мережевих матеріалів і організації їх довготермінового зберігання. Включення мережевих ресурсів до складу обов'язкового примірника відбулося в 2005 р., з метою збереження й надання довготермінового доступу до всіх документів, що є культурною спадщиною. Зібрання інтернет-ресурсів є складовою частиною обов'язкового примірника, частиною глобального цифрового сховища Національної бібліотеки Франції й програми збереження SPAR — Systeme de Preservation des ARchives.

Національна бібліотека Норвегії збирає мережеві публікації відповідно до Закону про обов'язковий примірник з 1990 р. Закон базується на принципі — вся загальнодоступна інформація, незалежно від форми й носія, повинна зберігатися та надаватися в доступ з метою наукових досліджень. Перший тотальний відбір норвезького веб-сектору здійснено у грудні 2002 р. Однак, тільки в 2005 р. бібліотека розпочала регулярний збір мережевих публікацій (на сьогодні це мільярди веб-сторінок). З 2005 р. зберігаються всі мережеві періодичні видання. Бібліотека орієнтується на тисячолітній строк зберігання інформації. Мережеві публікації зберігаються в Електронному репозиторії довготермінового зберігання. Всі документи, що містяться у мережевому фонді, каталогізуються та включаються у національну бібліографію.

Датський бібліографічний центр з 1996 р. розпочав проект із обліку мережевих публікацій — реєструються тільки "якісні" публікації. Закон про обов'язковий примірник (1998) мав на увазі, що національна бібліографія відображає й статичні мережеві публікації. Центр (2001-2002) здійснив експериментальні проекти з метою визначення кількості датських мережевих публікацій, що підлягають реєстрації та включення у національну бібліографію. Було визначено — в датському секторі інтернету перебуває приблизно 14 тис. публікацій, гідних включення у національну бібліографію, що підтверджено двома тестами, і їх кількість буде постійно збільшуватися.

У Російський державній бібліотеці (1998) здійснюється робота зі створення систематичного каталогу російських ресурсів інтернет. Перший проект — "Створення архіву російських науково-технічних повнотекстових журналів, опублікованих в Інтернет" (2004). Результат — загальнодоступна база даних структурованих описів російських наукових журналів. Вони відображають найважливіші характеристики журналів: назву, ISSN, тематику журналу, організацію, наявність у відкритому доступі анотацій (рефератів) і/або повних текстів статей, включення статей з журналу в різні бази даних тощо. Визначені основні вимоги до системи — підтримка OAI-PMH і Дублінського ядра метаданих. Для програмної підтримки обрано систему GREENSTONE, яка поширюється з відкритими кодами. В архіві близько 800 журналів, загальний обсяг архіву — 300 гігабайт.

Серед міжнародних кооперативних інтернет-архівів роглядались: проект NEDLIB — Мережева європейська депозитарна бібліотека; проект єдиної Європейської бібліотеки — TEL; інтегрований проект Building Resources for Integrated Cultural Knowledge Services — BRICKS.

Констатовано, що збільшення кількості інтернет-документів проходить за експоненційним законом, середня тривалість життя документа в мережі за різними оцінками коливається від 30 днів до 6 місяців. У зв'язку з цим зволікання зі збиранням та накопиченням інтернет-документів може призвести до втрати частини культурної спадщини людства.

Урахування світового досвіду архівування ресурсів глобальних комп'ютерних мереж і специфіки організації бібліотечної справи в державі, що характеризується відомчою централізацією та регіональною кооперацією, обумовлює потребу розробки підходів до формування національного фонду мережевих джерел інформації й інтенсифікації робіт у цьому напрямі.

В четвертому розділі "Становлення системи архівування мережевих ресурсів в Україні" визначено основні концептуальні положення формування національного фонду науково-інформаційних ресурсів глобальної комп'ютерної мережі: структуру фонду, основні ресурсні складові, принципи технології його створення й організації довідково-пошукового апарату. Розглянуто питання авторського права під час архівування інформаційних ресурсів інтернет. Визначено необхідність централізованого формування у складі національного фонду сховища даних про електронний документальний простір України, пошуковий апарат якого має розглядатися як один із елементів національної бібліографії. Обґрунтовано необхідність освоєння бібліотекою інтегрованого технологічного циклу, що включає послідовність наукоємних процесів комп'ютерної обробки документальних масивів від бібліографування до виділення зі сховищ даних нових знань. Викладено концептуальну модель бібліотеки, яка стане інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства.

Визначено, що складовими фонду мережевих інформаційних ресурсів мають стати: наукові та суспільно значущі документи українського сегмента глобальних інформаційних мереж і актуальні для України зарубіжні онлайнові ресурси. Під час визначення тематичного складу зарубіжних мережевих ресурсів, що мають архівуватися, слід виходити з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, що затверджені на законодавчому рівні. Цими напрямами передбачається концентрація ресурсів держави на науково-технологічному оновленні виробництва та сфери послуг у країні, забезпеченні внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та вихід з нею на світовий ринок. Із зарубіжних онлайнових ресурсів мають архівуватися також публікації українською мовою, українців і українських інституцій.

Запропоновано ввести до наукового обігу для сукупності цих інформаційних ресурсів новий термін "мережева україніка". Технологія її формування повинна бути спрямована на досягнення максимальної ресурсоощадності й дозволяти уникнути дублювання під час обробки документів. Для досягнення цієї мети до робіт з архівування "мережевої україніки" доцільно залучити всі зацікавлені інституції — суб'єкти вітчизняної системи документальних наукових комунікацій (провідні галузеві та регіональні бібліотеки, інформаційні центри, наукові установи та вищі навчальні заклади тощо).

Основною концептуальною засадою побудови цілісної системи формування "мережевої україніки" в Україні слід обрати поєднання принципів децентралізованого збору та первинної обробки галузевих і регіональних фрагментів інформаційних мереж з централізованим створенням зведеного довідково-пошукового апарату для підтримки багатоаспектного використання інформаційних ресурсів розподіленого фонду. В якості інформаційної бази для структури метаданих довідково-пошукового апарату доцільно обрати стандарт Dublin Core Metadata Element Set, що включає 15 елементів для опису ресурсів: назва, автор, предметна рубрика, анотація, видавець, співавтор, дата, формат, тип, ідентифікатор, джерело, мова, відношення, покриття, авторські права. Ця система метаданих є простою й водночас універсальною моделлю опису інформаційних ресурсів. Фактично, за допомогою Дублінського ядра метаданих можна описати будь-який документ або масив документів, а також будь-який файл, у тому числі розповсюджений через інтернет.

Правовим підгрунтям для архівування "мережевої україніки" глобальних комп'ютерних мереж можна вважати постанову Кабінету Міністрів України щодо розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Під час архівування зарубіжних ресурсів сьогодні слід орієнтуватися на ліцензії Creative Commons і суспільні ліцензії GNU (General Public License).

Обсяги мережевих інформаційних ресурсів, що мають архівуватися, на кілька порядків перевищують традиційний документальний потік бібліотеки. Це унеможливлює їх обробку методами, що використовуються під час опрацювання друкованих матеріалів. Для навігації в сховищі даних мережевих ресурсів доцільно використати апробовані пошукові системи інтернет (Google, Яndex тощо). Для більш глибокої аналітико-синтетичної обробки інформації бібліотека має освоїти інтегрований технологічний цикл, що включає послідовність наукоємних процесів комп'ютерного опрацювання документальних масивів: бібліографування, реферування, підготовку аналітичних матеріалів, проведення статистичних досліджень (бібліо-, інформо-, наукометричних) як передумову для виділення зі сховищ даних нових знань. Отже, в функціональному аспекті бібліотека XXI ст. поряд з виконанням традиційних завдань документально-комунікаційного центру має забезпечити реалізацію повного технологічного циклу інтелектуальних інформаційних технологій від бібліографування до виділення зі сховищ даних нових знань і надання їх користувачам.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сутність дисертаційної роботи полягає в розробці бібліотекознавчих та інформаційно-технологічних засад розвитку діяльності бібліотеки з формування, зберігання та використання фонду мережевої інформації й забезпечення на цій основі єдності традиційного та мережевого сегментів документального простору.

Дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

  1. Сучасний період розвитку інформаційної сфери суспільства характеризується стрімким зростанням обсягів електронних документальних ресурсів. Спеціалісти Британської бібліотеки стверджують, що до 2020 р. 90% всієї нової літератури матиме лише цифрову, зокрема, онлайнову форму. Однак, питання зберігання мережевої інформації для наступних поколінь сьогодні належним чином не вирішено. Бібліотеки, як суспільні інституції, що впродовж тисячоліть акумулювали, обробляли, зберігали та розповсюджували документовані знання, за нових умов мають розширити меморіальну функцію та доповнити її завданням архівування мережевих науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів.

  2. Формування фондів мережевих ресурсів започатковано національними бібліотеками країн з розвиненою інформаційною інфраструктурою. Аналіз їх діяльності в цьому напрямі свідчить про розмаїття підходів до архівування. Здійснюється вибіркове збирання мережевої інформації (Австралія, Канада), архівування національних сегментів інтернет (Швеція, Росія), формування фондів веб-ресурсів у межах обов'язкового примірника документів (Норвегія, Франція), спроба збереження ресурсів усієї світової "павутини" (Бібліотека Конгресу США), а також створення міжнародних кооперативних інтернет-архівів (NEDLIB — мережева європейська депозитарна бібліотека).

  3. Урахування світового досвіду архівування ресурсів глобальних комп'ютерних мереж і специфіки організації бібліотечної справи в нашій державі, що характеризується відомчою централізацією та регіональною кооперацією, обумовлює потребу розробки нового підходу до формування національного фонду мережевих джерел інформації. Його основною концептуальною засадою доцільно обрати кооперативну підготовку складових фонду спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізоване формування інтегрованого довідково-пошукового апарату, який слід реалізувати за схемою, що передбачає поєднання метаданих про зібрання електронних публікацій з повнотекстовим індексуванням наявних масивів інформації.

  4. Національний фонд "мережева україніка" має стати логічним розширенням архівної, рукописної та друкованої україніки, що визначена вітчизняними бібліотеко- та бібліографознацями, і включати наступні складові: наукові та суспільно значущі документи українського сегмента глобальних інформаційних мереж; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні й іноземні публікації щодо України; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах.

  5. Тенденції розвитку правового підґрунтя розповсюдження мережевих джерел інформації свідчать про перехід від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Правовим підґрунтям для архівування науково-інформаційних ресурсів українського сегмента глобальних комп'ютерних мереж можна вважати постанову Кабінету Міністрів України щодо розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Під час архівування зарубіжних ресурсів сьогодні слід орієнтуватися на ліцензії Creative Commons і суспільні ліцензії GNU (General Public License).

  6. Обсяги мережевих інформаційних ресурсів, що мають архівуватися, на кілька порядків перевищують традиційний документальний потік бібліотеки. Це унеможливлює їх обробку методами, що використовуються під час опрацювання друкованих матеріалів. Бібліотека має освоїти інтегрований технологічний цикл, що включає послідовність наукоємних процесів комп'ютерної обробки документальних масивів: бібліографування, реферування, підготовку аналітичних матеріалів, проведення статистичних досліджень (бібліо-, інформо-, наукометричних) як передумову для виділення зі сховищ даних нових знань. Це — визначальна ідеологема технологічного розвитку бібліотеки на довготермінову перспективу.

  7. Технологічна трансформація бібліотеки обумовить структурну — вона виступатиме системотвірним елементом комплексу, що включатиме власне бібліотеку, наукову установу (вона здійснюватиме продукування нових знань), інформаційно-аналітичний центр, навчальний заклад і культурологічну установу. Викладена функціонально-структурна схема має розглядатися як концептуальна модель бібліотеки суспільства знань. Місія такої бібліотеки — стати інформаційною серцевиною суспільних інституцій (виробничих, наукових, освітянських і культурологічних), інтегрувальною ланкою інформаційної сфери суспільства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

  1. Копанєва В. Архівування науково-інформаційних ресурсів Інтернет : основні концептуальні положення / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2005. — № 2. — С. 14-19.
  2. Копанєва В. Бібліотека в системі наукової електронної комунікації / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2007. — № 5. — С. 3-9.
  3. Копанєва В. Бібліотека та мережева інформація / В. Копанєва // Вісн. Кн. палати. — 2007. — № 2. — С. 31-36.
  4. Копанєва В. "Відкритий контент" в інтернеті : становлення, проекти, правові засади / В. Копанєва // Бібл. вісн. — 2007. — № 3. — С. 3-8.
  5. Копанєва В. Концепція архівування "мережевої україніки" / В. Копанєва // Вісн. Кн. палати. — 2008. — № 4. — С. 29-34.
  6. Копанева В. Формирование Интранет-ресурсов в Национальной библиотеке Украины имени В. И. Вернадского / В. Копанева // Вестник БАЕ. — 2007. — № 4. — С. 84-86.
  7. Копанєва В.О. Архівування "мережевої україніки" / В. О. Копанєва // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність : пробл. науки, освіти, практики : зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20-22 трав. 2008 р.). — К., 2008. — С. 153-154.
  8. Копанєва В. Інтернет-ресурси як джерело формування бібліотечних фондів / В. Копанєва // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформ. діяльн. : пробл. науки, освіти, практики : зб. матеріалів II Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17-18 трав. 2005 р.). — К., 2005. — Ч. 1. — С. 161-164.
  9. Копанєва В. Інформаційні ресурси Інтранет/Екстранет-середовища Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / В. Копанєва // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформ. діяльн. : пробл. науки, освіти, практики : зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 21-23 трав. 2007 р.). — К., 2007. — С. 161-163.
  10. Копанєва В. Формування ресурсів Інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / В. Копанєва // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформ. діяльн. : пробл. науки, освіти, практики : зб. матеріалів III Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 16-18 трав. 2006 р.). — К., 2006. — С. 146-147.

Копанєва Вікторія Олександрівна. Формування фонду мережевих ресурсів у науковій бібліотеці (90-ті роки XX ст. — поч. XXI ст.). — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 — Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. — Київ, 2008.

Обґрунтовано необхідність формування та використання в інтранет-середовищі наукової бібліотеки нової інформаційної складової — фонду плинних мережевих ресурсів. Розроблено підхід до архівування мережевих джерел інформації, сутність якого полягає в кооперативній підготовці його складових спільними зусиллями головних галузевих та регіональних бібліотек і централізованому формуванні інтегрованого довідково-пошукового апарату. Визначено джерельну базу формування фонду "мережевої україніки": наукові та суспільно значущі документи українського сегмента інтернет; зарубіжні наукові ресурси з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; публікації українською мовою та українців і українських інституцій у світових інформаційних мережах. Запропоновано новий підхід до інформаційної технології опрацювання інтранет-ресурсів наукової бібліотеки, який базується на виокремленні зібрань публікацій, створенні метаданих про ці зібрання на підставі Дублінського ядра метаданих і повнотекстовому індексуванні в зібраннях. Досліджено тенденції розвитку правового підґрунтя архівування мережевих ресурсів, що полягають у переході від заборонної парадигми класичного авторського права до дозвільної системи поширення знань з урахуванням прав інтелектуальних власників. Розглянуто фонд інтранет-середовища Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, сформований з використанням результатів дисертаційного дослідження.

Ключові слова: наукова бібліотека, інтернет, інтранет, мережеві ресурси, архівування, фонд, обробка інформації, комп'ютерні технології.

Копанева Виктория Алексадровна. Формирование фонда сетевых ресурсов в научной библиотеке (90-е года XX ст. — нач. XXI ст.). — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 — Книговедение, библиотековедение, библиографоведение. — Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. — Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических основ создания в научной библиотеке фонда научно-информационных и общественно значимых ресурсов глобальных компьютерных сетей.

Современный период развития информационной сферы общества характеризуется стремительным ростом объемов электронных документальных ресурсов. Однако вопрос хранения сетевой информации для последующих поколений на сегодняшний день надлежащим образом не решен. Библиотеки, как общественные учреждения, которые в течение тысячелетий аккумулировали, обрабатывали, сохраняли и распространяли документированные знания, в новых условиях должны расширить свои функции и дополнить их задачей архивирования сетевых научно-информационных и общественно значимых ресурсов. Определена необходимость формирования и использование в интранет-среде научной библиотеки новой информационной составляющей — фонда сетевых ресурсов.

Формирование фондов сетевых ресурсов ведется национальными библиотеками многих стран. Анализ их деятельности свидетельствует о разнообразии подходов к архивированию. Осуществляется выборочный сбор сетевой информации, архивирование национальных сегментов интернет, формирование фондов веб-ресурсов в рамках обязательного экземпляра документов, попытка сохранения информационных ресурсов всей мировой "паутины", а также создание международных кооперативных интернет-архивов.

Разработана новая концепция архивирования сетевых источников информации, сущность которой заключается в кооперативной подготовке его составляющих общими усилиями ведущих библиотек страны и централизованном формировании интегрированного справочно-поискового аппарата. Определены источники формирования фонда "сетевой украиники": научные и общественно значимые документы украинского сегмента интернет; зарубежные научные ресурсы по приоритетным направлениям инновационной деятельности в Украине; публикации на украинском языке и украинцев и украинских ученых в мировых информационных сетях.

Предложен подход к информационной технологии обработки интранет-ресурсов научной библиотеки, в основе которого формирование упорядоченных собраний публикаций, создание описаний на эти собрания на основе Дублинского ядра метаданных и полнотекстовое индексирование текстов в собраниях. Исследована тенденция развития правовой основы архивирования, которая состоит в переходе от запрещающей парадигмы классического авторского права к разрешительной системе распространения знаний с учетом прав интеллектуальных собственников.

Рассмотрен фонд интранет-среды Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, сформированный с использованием результатов диссертационного исследования.

Ключевые слова: научная библиотека, интернет, интранет, сетевые ресурсы, архивирование, фонд, обработка информации, компьютерные технологии.

Kopaneva V.O. Formation of the fund of network resources in a scientific library (90-ies years XX century — beginning of the XXI century). — Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Historical Science on specialty 27.00.03 — "Book Science, Library Science, Bibliography". — The Vernadsky National Library of Ukraine. — Kyiv, 2008.

The thesis is dedicated to the formation of principles for creation of the archiving system for scientific and information resources of global networks. It is formulated the necessity of formation and usage of a new component of library stock in its Intranet-environment — the fund of dynamic network resources. It is developed the approach of the network information sources archiving. The core of proposed concept is in cooperative preparation of fund components by main regional and special libraries on the first stage and in centralized formation of the reference devices for this shared fund on the second stage. It is indicated the base of sources for formation of the "Network Ukrainics" fund. This base includes scientific and social significant documents of the Ukrainian Internet-segment, foreign scientific resources on innovative activity in Ukraine, network publications in Ukrainian and of Ukrainians or Ukrainian institutions from all of the world. It is proposed the new approach to the technology of Intranet resources processing by scientific libraries. This approach is based on the separation of collections, cataloging by the Dublin Core metadata set and indexing of full texts. It is studied basic trends in the legal bases development of network resources archiving. This trends is in gradual transformation from the classical copyright forbiddenly paradigm to the permissive paradigm of knowladge sharing. It is reviewed the stock of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine Intranet-enveronment which has been formed with usage of dissertation results.

Keywords: scientific library, internet, intranet, network resources, archiving, fund, processing of information, computer technologies.

Підписано до друку 19.09.2008. Формат 60х90/16. Умов. друк. арк. 0,9.
Папір офсетний. Друк офсетний. Наклад 100 прим. Зам. №
Друкарня НБУВ 03039. Київ-39, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

© Копанєва Вікторія Олександрівна, 2008
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua